Чому одні люди ненавидять спойлери, а інші без них не можуть жити?

Хтось з жахом затуляє вуха, почувши обговорення фіналу улюбленого серіалу, а хтось, навпаки, гортає книжку одразу до останньої сторінки, не почавши навіть читати. Дослідники пояснюють, чому ставлення до спойлерів так сильно різниться.

Матеріал підготовлено за даними The Conversation.

Поняття "спойлер" щільно увійшло в наше життя разом із бумом стрімінгових платформ і соцмереж. Вчені визначають спойлер як "небажану інформацію про те, чим закінчиться сюжет твору", зазначає автор дослідження Анджум Навід з Університету Центрального Квінсленда.

Тривожність, пов'язану зі спойлерами, історично посилив Альфред Гічкок: перед прем'єрою фільму "Психо" глядачів просили не розголошувати деталі сюжету, щоб зберегти інтригу.

Подібні методи використовують і сьогодні: творці фільму "Месники: Завершення" знімали кілька варіантів фіналу і використовували фальшиві сценарії, щоб уникнути витоків сюжету. А актор Ендрю Гарфілд навіть збрехав про своє повернення у фільм "Людина-павук: Немає шляху додому", заради ефекту несподіванки у глядачів.

Але чи справді спойлери такі шкідливі? Психологи розходяться в думках.

Дослідження 2014 року показало, що глядачі, які не знали фіналу, відчували більш яскраві емоції та задоволення від перегляду. Вчені пояснюють це тим, що невідомість змушує людину активно залучатися до сюжету.

Однак пізніше дослідження 2016 року виявило, що спойлери не так уже й сильно псують враження. "

Глядачі, які знали фінал заздалегідь, все одно отримували задоволення від історії", - йдеться в дослідженні.

Це відбувається тому, що люди занурюються в сюжет і емоційно зв'язуються з персонажами, навіть знаючи, як усе закінчиться.

Американський психолог Дольф Зіллман пояснює це так:

"Саспенс і задоволення тісно переплетені. Поки людина не знає, як усе завершиться, вона відчуває напругу. Справжня насолода приходить після того, як невизначеність зникає і історія отримує задовільне завершення".

Парадоксально, але деякі люди навмисно шукають спойлери. Вчені з'ясували, що це знижує тривожність і дає змогу глибше зануритися в сюжет. Наприклад, шанувальники серіалу Lost, які заздалегідь дізналися зміст нових серій, відчували менше стресу та отримували більше задоволення від перегляду.

"Спойлери допомагають зняти психологічний тиск, дозволяючи глядачам повністю сконцентруватися на сюжеті", - вважають автори дослідження.

Дослідники зазначають, що люди, які уникають спойлерів, прагнуть керувати своїми емоціями.

"Вони хочуть відчути повну емоційну залученість і зберегти ефект сюрпризу", - пояснює Анджум Навід.

Саме тому спойлери часто сприймаються як особиста образа або навіть моральне порушення, оскільки позбавляють людину можливості самостійно контролювати процес сприйняття історії.

Ті ж, хто шукає спойлери, хочуть контролювати свої емоції в інший спосіб. Психологи називають це "стратегією нечутливості": дізнавшись фінал заздалегідь, людина захищається від неприємних несподіванок та емоційних потрясінь.

Автор дослідження Анджум Навід також ділиться особистим досвідом:

"Одного разу я втік з вагона поїзда, почувши обговорення фіналу останньої книги про Гаррі Поттера. Але пізніше, опинившись у схожій ситуації з серіалом Severance, я вирішив залишитися і прислухатися. Виявилося, що спойлери допомогли мені уважніше вникнути в деталі сюжету".

Таким чином, сприйняття спойлерів залежить від прагнення людини керувати емоціями та інформацією. Хтось віддає перевагу яскравим емоціям і сюрпризам, а хтось - заздалегідь відомому фіналу, який допомагає знизити тривогу і зосередитися на деталях сюжету.

"Звісно, здорово знати, чим усе закінчиться. Але, зрештою, важливіший сам шлях до фіналу", - підбиває підсумок дослідник.