Археологи заглянули у сміттєві купи та вигрібні ями стародавньої Гренландії

Такі купи називаються middens. По суті, це археологічні «звалища» та шари побутового сміття, де збереглися сліди повсякденного життя. У новому дослідженні мікробіологи та археологи довели: навіть через сотні й тисячі років у цих шарах можна знайти мікробіологічні сліди людей, тварин, ферм та полювання.

Деталі

Дослідники взяли зразки зі стародавніх сміттєвих куп у Західній та Південній Гренландії. Вони охоплювали різні періоди: палеоінуїтські поселення, норвезькі поселення часів Середньовіччя та ранньоколоніальні шари. Загалом вчені порівняли 78 зразків зі сміттєвих куп із 143 зразками звичайного ґрунту поблизу стародавніх поселень.

Потім вони дослідили ДНК мікроорганізмів у цих зразках. І виявилося, що стародавнє сміття помітно відрізняється від звичайного ґрунту. У ньому збереглися особливі мікробіологічні «сліди» людського та тваринного життя.

Простіше кажучи, бактерії допомогли зрозуміти, що відбувалося на цих місцях. Десь були сліди розкладання тваринних тканин. Десь — залишки, пов’язані з тюленями. Десь — мікроби, типові для кишечника людей і тварин. А біля норвезьких поселень вчені також брали зразки з ділянок, де могли тримати худобу взимку і де вона паслася влітку.

У різних шарах виявили від 9 до 202 видів бактерій на зразок, загалом — 1207 видів. При цьому багато мікроорганізмів вдалося визначити лише приблизно: арктичні ґрунти та археологічні відкладення досі описані гірше, ніж звичайні сучасні середовища.

Особливо цікавими виявилися ранньоколоніальні шари в районі Нуука. Там були залишки тюленячих шкур, що розкладалися, і разом з ними вчені знайшли багато бактерій, пов’язаних із розкладанням органіки. У норвезьких шарах, де було більше кісток, мікробний склад відрізнявся. Це свідчить про те, що бактерії можуть підказати, яке саме сміття залишали люди.

Чи знайшли там небезпечні хвороби?

Вчені дійсно виявили ДНК бактерій, серед яких є потенційно небезпечні види, наприклад Clostridium perfringens і Paeniclostridium sordellii. Такі бактерії можуть бути пов’язані з харчовими отруєннями та важкими інфекціями.

Але є важливе застереження: мова йде насамперед про сліди ДНК, а не про доказ того, що в мерзлоті збереглися живі стародавні мікроби, готові заражати людей. Автори прямо підкреслюють, що результати слід розуміти як збережені мікробні сигнатури в археологічних шарах, а не як доказ існування життєздатних стародавніх бактерій.

Високоризикових патогенних штамів дослідники не виявили. Більше того, там, де сміттєві купи розмивалися, бактерії з них поширювалися обмежено і швидко замінювалися звичайними сучасними мікробами навколишнього середовища.

Чому це важливо

Це дослідження показує, що стародавнє сміття — не просто бруд, а архів повсякденного життя. За ним можна зрозуміти, чим люди харчувалися, яких тварин використовували, де тримали худобу, що викидали та які мікроби супроводжували їхнє повсякденне життя.

Для Гренландії це особливо цінно. Там жили різні групи людей: палеоінуїтські культури, потім норвезькі поселенці, а згодом мешканці ранньоколоніального періоду. Усі вони залишили сліди, але не завжди у вигляді добре збережених предметів. Мікробна ДНК допомагає побачити невидиму частину історії.

Є й сучасна причина для інтересу. Арктика нагрівається швидше, ніж у середньому по планеті, а мерзлота, яка довго зберігала органіку, поступово тане й розмивається. Тому вчені вважають, що такі археологічні місця варто моніторити: не через безпосередню загрозу, а щоб розуміти, які мікроби та гени можуть виходити зі стародавніх відкладень.

Контекст

У звичайній археології сміттєві купи вже давно вважаються цінним джерелом. У них знаходять кістки, мушлі, інструменти, уламки предметів і залишки їжі. Але мікробіологія додає новий шар інформації.

Наприклад, якщо у смітті багато бактерій, пов’язаних із кишечником, це може вказувати на наявність екскрементів людей або тварин. Якщо переважають бактерії розкладу, це може свідчити про шкури, туші або інші органічні залишки. Якщо поруч із поселенням знаходять сліди худоби, можна краще зрозуміти, як була влаштована ферма.

Автори також виявили гени стійкості до антибіотиків. Це не обов’язково слід сучасної медицини: багато таких генів існують у природі вже давно, оскільки мікроби конкурують між собою мільйони років. Але знахідка показує, що подібні гени можуть зберігатися в ґрунті та археологічних шарах дуже довго.

Джерело

Дослідження: Lorrie Maccario та співавтори, «Microbial composition of archaeological middens: tracing human footprints through centuries in Greenland’s ancient settlements», журнал Frontiers in Microbiology, 2026.