Непевність, житлова криза та російська пропаганда: з чим стикаються українки в Німеччині

Як передає Соцпортал, про це під час вебінару, присвяченого проблемним питанням українців у Німеччині, розповіла Тетяна Гончарук, представниця берлінської організації "Жінки-мігрантки в Марцані", яка допомагає українцям за кордоном. За її словами, кількість українських біженців у Німеччині перевищила мільйон, і багато хто з них зіткнувся із системними проблемами в країні перебування.

Найгостріша тема для українців у Німеччині — продовження дозволу на перебування.

Найбільшу тривогу в наших громадян викликає питання дозволу на проживання. У Європейському Союзі тимчасове перебування українських біженців продовжили ще на один рік — до березня 2027 року. Але люди все одно сприймають це як короткий термін і відчувають занепокоєння, — підкреслила Гончарук.

За її словами, у Німеччині активно обговорюють зміни в системі соціальних виплат для українських біженців. Хоча нові правила ще не впроваджені, чутки про скорочення підтримки посилюють напругу. Крім того, поширення російської пропаганди породило стигматизацію українців як нібито "привілейованих" біженців, що виливається у випадки дискримінації.

На жаль, на практиці ми бачимо чимало дискримінації та расизму... Люди часом не можуть скористатися тими правами, які вони мають, наприклад, зі страховкою: формально вона гарантована, але виникають проблеми, які потребують подачі апеляцій чи скарг, — зазначила правозахисниця.

Особливу увагу вона звернула на становище людей з інвалідністю та тих, хто потребує постійного догляду (люди похилого віку, тяжко хворі). Мовний бар'єр і фізичні обмеження заважають їм пройти інтеграційні курси та дізнатися про свої права, тому такі вразливі групи часто залишаються без належної допомоги.

Хотілося б, щоб з боку української держави цим людям надали більше підтримки на політичному рівні, — додала Гончарук.

Ще одна велика проблема — відсутність доступного житла.

У Берліні, як і по всій Німеччині, українцям важко знайти постійну квартиру.

Берлін — велике місто, і знайти тут житло досить складно. Значна частина людей досі його не має, — пояснила Гончарук.

За її даними, багато жінок із дітьми, рятуючись від війни, опинилися в критичній ситуації: їм доводиться погоджуватися на незадовільні або навіть небезпечні умови проживання, щоб не опинитися на вулиці.

Жінки змушені терпіти певні умови, тому що у них немає іншого варіанту, інакше вони опиняться на вулиці, — зазначила вона.

У результаті нерідкі випадки домашнього насильства та експлуатації. Волонтерка розповіла про безліч інцидентів, коли чоловіки, які надають українкам житло, вимагали від них інтимних стосунків або чинили психологічний тиск.

На жаль, було багато випадків, коли жінки потрапляли в залежність і зазнавали переслідування з боку чоловіків. Вони змушені терпіти це, адже повертатися їм нікуди — дім залишився на окупованій території або зруйнований, — поділилася Гончарук гіркою статистикою.

За оцінкою волонтерки, її організація в Берліні щороку розбирає до десяти особливо складних випадків, пов'язаних із насильством або експлуатацією, коли без втручання неможливо убезпечити життя жінки.

Погіршується і психоемоційний стан вимушених переселенців.

Гончарук відзначила зростання кількості звернень за психологічною допомогою, особливо серед молоді та матерів. Розлука з рідними та невизначеність майбутнього призводять до депресивних настроїв.

Випадків психічних розладів стало значно більше, особливо у дітей, підлітків, молодих жінок. Дуже важко матерям, які в Німеччині з дітьми, в той час як їхні чоловіки або сини воюють на Батьківщині — це серйозний психологічний тиск, - розповіла вона.

Багато переселенців страждають від порушень сну і тривожних станів через почуття невизначеності: незрозуміло, як довго їм можна залишатися в Німеччині та що на них чекає в Україні після повернення. Волонтери зазначають, що часто потрібні вже не просто консультації психолога, а допомога психіатра, проте отримати її непросто. У Берліні складно записатися до лікаря-психіатра, та й бар'єр мови залишається серйозною перешкодою.

Тетяна Гончарук закликала до створення спільних українсько-німецьких проєктів психологічної підтримки: потреба в таких послугах дуже висока, а доступ до них обмежений.

За словами Гончарук, серед українців у Німеччині панує невизначеність: частина сподівається повернутися на Батьківщину, інші намагаються облаштувати життя в новій країні. Згідно з опитуваннями, лише близько 25% готові повернутися додому, і то — після закінчення активної фази війни. Навпаки, 38% прямо кажуть, що не планують повертатися. Решта хочуть жити на дві країни або поки що сумніваються.

Однак адаптуватися в Німеччині заважають бюрократичні бар'єри — наприклад, складна і тривала процедура визнання українських дипломів, яка не дає змоги кваліфікованим фахівцям швидко вийти на роботу. Проте багато хто прагне працевлаштуватися і підтримувати свої сім'ї фінансово, зазначає волонтерка. Вона закликала українську владу і міжнародні організації звернути увагу на ці проблеми.

Без активної інформаційної роботи та інституційної підтримки українські біженці ризикують залишатися сам на сам зі своїми труднощами за кордоном. Гончарук наголосила, що її організація продовжить комунікацію з державними структурами, щоб домагатися рішень на системному рівні, і закликала самих переселенців не мовчати про свої проблеми й звертатися по допомогу.

Як писав Соцпортал, ЄС продовжив статус тимчасового захисту для понад 4 мільйони українців. Більшість змогли отримати легальний статус, базову підтримку, доступ до медичної допомоги, освіти та ринку праці. Однак життя на чужині супроводжується багатьма викликами, і значна частина людей досі живе «між двома світами». Що може зробити держава, аби повернути своїх громадян та чи як допомагають країні ті, хто став частиною української діаспори за кордоном. Відповіді на ці та інші питання читайте в ексклюзивному матеріал і на Соцпорталі.

Підписуйтесь на наш Youtube-канал, щоб не пропустити нові відео на гостросоціальну тематику. Всі новини про соціальні виплати в читайте в розділі Соціалка на Соцпорталі. У Viber-каналі "Що там із соціалкою" ви знайдете всю необхідну інформацію про оновлення, реформи та події, пов'язані із соціальною сферою. Приєднатися до каналу "Що там із соціалкою" у Viber або ж у Телеграмі. Маєте конкретне запитання? Звертайтеся до СоцGРТ!