Зеленський ветував Закон про звільнення за "зв’язки" з людьми в окупації - юрист пояснив, що не так з ініціативою

Про те, чому ініціатива депутатів була відхилена, розказав кандидат юридичних наук та активіст ГО "Соціальний рух" Віталій Дудін.

Законопроєкт №7731 був ухвалений у другому читанні 25 квітня 2024 року. Його авторами виступила низка народних депутатів на чолі з Галиною Третьяковою (фракція "Слуга народу"). Учора, 15 травня, стало відомо, що Президент наклав вето на ініціативу, вважаючи, що Закон не відповідає Конституції України.

Володимир Зеленський повернув Закон до Верховної Ради з пропозиціями.

Спочатку Закон був створений, щоб не допустити роботу колабораціоністів на підприємствах стратегічного значення та об'єктах критичної інфраструктури України. Однак Президент занепокоєний можливим зобов'язанням працівників звітувати про зв'язки з людьми, які проживають на тимчасово окупованих територіях і в Росії. У разі невиконання вимоги, згідно із Законом, роботодавець має право звільнити людину.

На думку Президента, частина змін, втілених у Законі, не враховує принципу правової визначеності, що вимагає чіткості, зрозумілості та однозначності правової норми і є складовою принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України) та, як наслідок, не досягає мети для його практичної реалізації:

Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості та однозначності правових норм, зокрема їхньої передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

Використане в Законі формулювання "зв'язки з фізичними особами" не має правового визначення, тож не надаватиме працівникові та роботодавцю можливості чітко й однозначно встановити, про які саме "зв'язки" та інформацію якого змісту й обсягу має повідомити працівник роботодавцю, - йдеться у тексті Пропозицій Президента України до Закону.

Також Зеленський зазначив, що в Законі не визначено порядок використання, зберігання інформації, наданої працівником про зв'язки з людьми, які перебувають на ТОТ або на території держави-агресора, а також не вказані терміни надання цієї інформації. Крім цього, не враховано, що людина не може знати про місце постійного проживання (перебування, реєстрації) "фізичних осіб, з якими вона має зв'язки".

Положеннями Закону не визначено і повноваження роботодавця щодо отриманої від працівника інформації із зазначеного питання, - йдеться в тексті.

На думку Президента, виявлення фактів колабораціоністської діяльності та притягнення людини до відповідальності не належать до компетенції роботодавця. Цим займаються відповідні держоргани.

Таким чином Зеленський пропонує виключити пункти, які зобов'язують працівників інформувати про свої зв'язки. Водночас президент не висловив зауважень щодо можливості встановлення в правилах внутрішнього трудового розпорядку норм про зобов'язання працівників утримуватися від розголошення інформації з обмеженим доступом (включно з такою, що становить державну або комерційну таємницю). За розголошення відповідних відомостей працівників пропонується звільняти на новій підставі - згідно з п. 14 ст. 40 КЗпП України.

Наразі документ очікує на повторний розгляд у Верховній Раді.

Варто зазначити, що правозахисники неодноразово висловлювали побоювання щодо цього Закону. Зокрема, через можливість вибіркового правозастосування.

Віталій Дудін зазначає, що обрані в Законі методи забезпечення безпеки можуть бути неправильними.

У мене як у юриста є певні застереження. Дійсно, зміни до статті 142 КЗпП передбачають обов'язок працівників інформувати роботодавців про осіб, які проживають на окупованій території, та території осіб, з якими в нього є зв'язок. Але як це буде реалізовано - на вимогу роботодавця чи за власною ініціативою працівника? Під час прийняття на роботу чи вже тоді, коли трудові відносини встановлені і тривають дуже тривалий час? Тут не йдеться лише про родичів, а й про фізичних осіб, з якими є зв'язок. Це вказує на те, що цей перелік осіб дуже ще більш широко трактуватиметься. І це надає роботодавцю певну свободу розсуду і я боюся, що це може призвести до певної вибірковості у правозастосуванні, - каже юрист.

Він вказує, що документ не уточнює коло фізичних осіб, з якими людина має зв'язок. Тобто може йтися не тільки про родичів.

Трактувати це можна дуже широко. Людина додана в друзі в соцмережах. Це може це вважатися зв'язком? Я думаю, якщо роботодавець має певну антипатію до працівника, то він зможе такі факти використати на свою користь, - розповів юрист.

Також фахівець вказує на те, що президент не прокоментував норму, яка дає змогу роботодавцям на власний розсуд перевіряти та відсторонювати працівників.

Роботодавці на об'єктах критичної інфраструктури та на стратегічних державних підприємствах зможуть проводити службові перевірки. Але на яких підставах і в якому порядку? - зазначає юрист.

Йдеться про те, що Закон може бути доповнений новою підставою відсторонення працівників від роботи роботодавцем: у разі проведення службової перевірки роботодавцем, який віднесений до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави та/або об'єктів чи операторів критичної інфраструктури.

На думку юриста, у Законі не конкретизовано, що йдеться саме про розслідування випадків колабораційної діяльності.