Затоплення квартири: що робити після аварії та хто повинен відшкодувати збитки, якщо житло здається в оренду

  1. Головна
  2. Життя
  3. Дім
  4. Затоплення квартири: що робити після аварії та хто повинен відшкодувати збитки, якщо житло здається в оренду
Затоплення квартири — не завжди це провина сусідів. Ілюстративне фото
14:59, 23.07.2026

Затоплення квартири — одна з найпоширеніших проблем, з якою можуть зіткнутися мешканці багатоквартирних будинків. У такій ситуації важливо не тільки встановити причину аварії, а й правильно зафіксувати пошкодження, оскільки від цього може залежати подальше відшкодування збитків.



Водночас відповідальність за наслідки затоплення не завжди несе власник квартири, з якої надійшла вода. Причиною аварії може бути несправність внутрішньоквартирного обладнання або неналежне виконання обов’язків щодо утримання будинку, пише «Судово-юридична газета».

Якщо прорвало трубу в квартирі

Якщо аварія сталася на обладнанні, яке обслуговує лише одну квартиру, відповідальність за наслідки може нести її власник. Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо нього будь-які дії, що не суперечать закону.

Водночас згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна неправомірними діями або бездіяльністю, має бути відшкодована особою, яка її заподіяла.

Однак сам факт того, що вода надійшла з конкретної квартири, ще не означає автоматичної вини її власника. Необхідно встановити причину аварії: чи був це прорив внутрішньоквартирної труби, несправність сантехніки, неналежне утримання обладнання або, наприклад, проблема із загальною системою будинку.

Якщо квартира здана в оренду

Сам факт оренди квартири не означає, що за затоплення автоматично відповідає її власник.

Якщо аварія сталася через дії або недбалість орендаря — наприклад, неналежне використання сантехніки або самовільне втручання в інженерні мережі, — відповідати за заподіяну шкоду може орендар. Водночас власник може нести відповідальність, якщо затоплення сталося через несправність майна, за утримання якого він відповідав.

Окремі правила передбачає стаття 29 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку». Вона встановлює, що власник приміщення, який заподіяв шкоду майну інших власників, повинен її відшкодувати. Також власник може нести відповідальність за шкоду, заподіяну орендарем, якщо договором оренди або іншим договором не передбачено інше.

Тому в кожному випадку необхідно встановити причину затоплення, хто саме її спричинив і що передбачено договором оренди.

Прорвало загальну трубу будинку

Відповідно до Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» ОСББ має забезпечувати належне утримання та технічний стан спільного майна будинку.

Якщо ж будинок обслуговує управитель, його обов’язки визначаються законом та договором із співвласниками.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає послугу з управління багатоквартирним будинком як діяльність, спрямовану на утримання та ремонт спільного майна відповідно до умов договору.

Таким чином, якщо аварія сталася через неналежне обслуговування спільної мережі, невиконання заявки про несправність або несвоєчасний ремонт, відповідальність може настати для ОСББ, управителя або іншої організації, яка за договором відповідала за технічне обслуговування.

Як правильно зафіксувати затоплення

Перш за все необхідно зафіксувати факт затоплення та спричинені ним пошкодження. Не варто поспішати з ремонтом, доки наслідки аварії не будуть належним чином зафіксовані.

Для цього складається акт про затоплення квартири. Його оформляє комісія за участю представників суб’єкта, відповідального за обслуговування будинку та внутрішньобудинкових систем. Залежно від форми управління будинком до її складу можуть входити представники управителя, ОСББ або обслуговуючої організації.

Паралельно необхідно зробити фото- та відеофіксацію пошкоджень. Бажано зафіксувати не тільки загальний вигляд приміщення, а й кожне пошкодження окремо: стелю, стіни, підлогу, оздоблення, меблі та інше майно.

Якщо винна особа добровільно не відшкодовує збитки, потерпілий може звернутися до суду з позовом про відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позову майнового характеру сплачується 1 % суми позову, але не менше 0,4 і не більше 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня відповідного року.

Водночас судовий збір — не єдині можливі витрати. Також можуть виникнути витрати на оцінку, технічне обстеження, експертизу, правову допомогу та інші процесуальні дії.

Згідно зі статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати, як правило, розподіляються між сторонами залежно від результату розгляду справи. Водночас згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається. Тому одного лише факту, що вода надійшла з квартири зверху, може бути недостатньо для стягнення збитків з її власника.

Таким чином, у кожному конкретному випадку необхідно встановити причину аварії, місце її виникнення та визначити, хто відповідав за утримання та технічний стан відповідної ділянки водопровідних мереж.

Підписуйтесь на наш канал на YouTube, щоб не пропустити нові відео на гостросоціальну тематику. Відповідні новини читайте у розділі «Соціалка» на Соцпорталі. Приєднуйтесь до каналу «Що там із соціалкою» у Viber або в Telegram та до нашого пабліку у Facebook та Instagram. Маєте конкретне запитання? Звертайтеся до СоцGPT!

Ірина Де Люсто
Редактор і автор статей на SOCPORTAL.INFO

Спеціалізується на міжнародних відносинах та економічних системах.

Новини по темі

Популярні новини

Новини про війну

Останні новини