Як побудували піраміду Хеопса: нова теорія пояснює швидкість і точність

Про це пише УНІАН із посиланням на The New York Post.

Упродовж десятиліть археологи ламали голову над тим, як стародавнім робітникам вдалося збудувати найбільшу піраміду Єгипту, довжина кожної сторони основи якої становила 230 метрів, а висота - близько 147 метрів. Зокрема, їх спантеличувало те, як їм вдавалося піднімати 2,3 мільйона блоків, деякі з яких важили більше ніж 60 тонн, без допомоги сучасної техніки і за збереження точної геометрії споруди.

Якщо це досягнення і без того не було монументальним, то, як повідомляється в революційному дослідженні в журналі Nature, піраміди були побудовані менш ніж за 30 років.

Щоб пролити світло на цей подвиг людської інженерії, фахівець з комп'ютерних наук Вісенте Луїс Розель Роїг протестував теорію про те, що "адаптивна багаторампова система інтегрованих крайових рамп (IER) могла забезпечити задокументовані темпи будівництва в межах матеріальних і технологічних обмежень Стародавнього царства й дати перевірені польові прогнози".

Згідно з моделлю Роїга, яка імітувала процес будівництва піраміди при збереженні її стійкості, матеріали транспортувалися через центральну рампу, вбудовану в зовнішню структуру піраміди, а не через мережу зовнішніх рамп.

Робітники залишали сегменти зовнішніх шарів відкритими, щоб ними можна було переміщати матеріали і людей за висхідним маршрутом. У міру просування будівництва ці проміжки заповнювалися, тим самим видаляючи видимі сліди цієї рампи після завершення піраміди. Опускаючи і засипаючи "периметральні ряди", робітники створювали спіралеподібну рампу, яка піднімалася вгору в міру будівництва піраміди.

Хоча теорії рамп висували й раніше, "пірамідальна схема" Роїга стала першою, що пояснює, як будівництво могло просуватися без створення перешкод або необхідності в додаткових будівельних матеріалах.

Можливо, найважливіше те, що ця модель вписується в часові рамки будівництва піраміди. Метод рампи вказував на те, що блоки могли встановлюватися кожні чотири-шість хвилин, що в екстраполяції означало, що піраміду можна було завершити в термін від 14 до 21 року. При врахуванні видобутку каменю, транспортування і перерв робітників це вікно зсувалося до періоду від 20 до 27 років, що все одно вкладалося в загальноприйняті оцінки.

Запропонована теорія рампи також пояснювала обмеження за вагою і незрозумілі порожнечі в конструкції, які, згідно з моделлю Роїга, були навмисною частиною будівельного процесу. Вчені також врахували знос у певних областях, приписавши його будівельному трафіку і місцям, де конструкція була заповнена. Загалом, модель дала змогу пояснити, як їм вдалося, здавалося б, прискорити будівництво піраміди без шкоди для остаточного вигляду монумента.