Історики виявили несподіване походження терміна «вигорання»
Термін «вигорання» з’явився задовго до появи офісів, дедлайнів та електронної пошти. Дослідник з’ясував, що вираз burned out використовували ще понад 250 років тому, а його походження виявилося тісно пов’язаним із важкою фізичною працею, пожежами та першими капіталістичними відносинами.
Сьогодні Всесвітня організація охорони здоров’я визначає професійне вигорання як синдром, що виникає внаслідок хронічного стресу на роботі.
Однак історія самого виразу почалася значно раніше.
Дослідник проаналізував англійські сільськогосподарські записи XVIII століття й виявив, що словосполучення burned out спочатку вживали буквально — коли згорали свічки, паливо, печі чи господарські будівлі.
Поступово цей вираз почали використовувати й для опису людей, повністю виснажених важкою працею.
Фермер втратив сарай і ледь не втратив себе
Одним із найяскравіших прикладів стала історія англійського фермера Вільяма Вайта, описана аграрним реформатором Артуром Янгом у книзі «The Farmer’s Tour Through the East of England» (1771).
Уайт двічі втратив сарай внаслідок пожежі. Поки він власними руками відновлював господарство, йому водночас доводилося продовжувати працювати на фермі.
Таке поєднання важкої фізичної праці та необхідності швидко відновити майно призвело до повного виснаження. Саме в цьому контексті Янг використав вираз «burned out».
На думку автора дослідження, вже тоді матеріальна катастрофа та людське виснаження сприймалися як пов’язані між собою явища.
Робота по 20 годин на добу
Ще більш показовою є історія шахтаря Джеймса Крофта.
Вдень він працював у вугільній шахті, а після зміни до пізньої ночі працював на власній невеликій фермі, щоб прогодувати сім’ю.
За підрахунками Артура Янга, чоловік спав близько чотирьох годин на добу і працював майже 20 годин із 24.
Сучасники захоплювалися його працьовитістю, хоча вже тоді відзначали, що постійні перевантаження серйозно підірвали його здоров’я.
Коли люди стали «паливом»
Дослідник вважає, що з часом вираз burned out перетворився з буквального опису згорілих предметів на метафору людського виснаження.
Ця мовна трансформація відображала зміну ставлення до праці.
Якщо раніше «вигорали» свічки чи дрова, то поступово «вигорати» почали й самі працівники — немов ресурс, який можна витрачати заради досягнення економічних цілей.
Автор пов’язує це з формуванням капіталістичної економіки XVIII століття, де тривала й важка праця поступово стала сприйматися як норма.
При цьому дослідження не стверджує, що люди XVIII століття страждали на синдром професійного вигорання в сучасному медичному розумінні.
Йдеться про історію самого поняття та про те, як змінювалася мова, за допомогою якої суспільство описувало наслідки надмірної праці.
На думку автора, це дозволяє по-іншому поглянути на сучасні дискусії про вигорання та нагадує, що проблема надмірної експлуатації праці має набагато глибші історичні корені.
Джерело
Дослідження: ґрунтується на матеріалах майбутньої книги «Whistling at the Plough: Poetic Infrastructure from Improvement to Romanticism».
Мар'я Гриневич, проєктна менеджерка, журналістка, співавторка Путівника Священні гори Подніпров'я, Курсу лекцій: Культова топографія Середньої Наддніпрянщини.
Новини по темі
Місячне світло допомогло розгадати таємницю священних бабуїнів Єгипту
Їх вважали хатніми робітницями — але вони керували виноробством у Стародавньому Римі
Популярні новини
В Україні з 1 серпня оновлять окремі норми мобілізації: що зміниться для громадян
Пенсійний фонд вимагає повернути пенсію померлого чоловіка: чи повинна вдова відшкодовувати кошти
Українцям виплатять до 37 800 грн: хто може отримати нову допомогу від «Карітасу»
Новини про війну
Поповнення штурмових полків ЗСУ призупинено: що це означає для діючих військовослужбовців
До 460 тисяч грн на місяць за виконання бойових завдань: нові виплати для нацгвардійців, прикордонників та бійців спецназу
Зеленський назвав кількість загиблих і поранених військових України з початку повномасштабної війни