Як ділиться майно при розлученні в Україні: що вважається спільним, а що ні

Про те, як ділиться майно при розлученні і що залишається у власності одного з подружжя, розповідає редакція сайту Новини.LIVE.

Яке майно вважається спільною власністю подружжя в Україні

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України, діє просте правило: все майно, куплене під час шлюбу, вважається спільним. Це означає, що незалежно від того, хто заробляв більше або на кого оформлені покупки, права в обох рівні.

До спільного майна зазвичай належать:

• транспортні засоби та техніка;
• доходи, отримані під час шлюбу;
• меблі, побутова техніка та інше рухоме майно;
• гроші на банківських рахунках і заощадження;
• бізнес або частки в підприємницькій діяльності;
• нерухомість, куплена під час шлюбу - квартири, будинки, земельні ділянки.

Закон передбачає, що частки подружжя рівні, якщо інше не прописано в шлюбному договорі. Тобто в більшості випадків майно ділиться порівну - по 50% кожному. Але важливо розуміти, що це лише презумпція спільності. Її можна спростувати, якщо є відповідні докази.

Яке майно не підлягає поділу при розлученні в Україні

Не все майно автоматично вважається спільним. У статті 57 Сімейного кодексу зазначається, що залишаються особистою власністю одного з подружжя і не діляться:

• майно, придбане до шлюбу;
• активи, придбані після розлучення;
• компенсації та виплати за заподіяну шкоду, наприклад страхові відшкодування;
• речі індивідуального користування - одяг, взуття, засоби гігієни, за винятком предметів розкоші, куплених на спільні гроші.

Також, як правило, до спільного майна не належать подарунки та спадщина одного з подружжя. Однак із цього правила є два винятки:

• якщо вони оформлені на обох;
• їх суттєво покращили за рахунок спільних фінансів, наприклад зробили капітальний ремонт або модернізацію.

Суд також може вважати майно, яке дружина або чоловік придбали під час життя окремо через фактичне розірвання шлюбу, їхньою особистою власністю.

При цьому все майно, яке було придбано під час шлюбу, вважається спільним доти, доки не доведено інше. Саме той, хто стверджує, що майно є особистим, має підтвердити це належними доказами.

Тобто навіть якщо одна сторона вважає, що певні цінності належить лише їй, без документів чи доказів суд таку позицію скоріш за все не підтримає.