Діти спадкоємця можуть втратити майже чверть спадку: коли доведеться сплачувати податок

Процес переходу права власності на майно у порядку спадкування в Україні традиційно асоціюється з мінімальним податковим навантаженням для близьких родичів. Однак сучасні реалії, пов’язані з масовою міграцією та тривалим перебуванням громадян за кордоном, актуалізували питання податкового резидентства, пише «Судово-юридична газета».

Сьогодні юридична приналежність особи до певної держави (громадянство) не завжди збігається з її статусом як платника податків. Це створює серйозні юридичні та фінансові пастки для українців.

Незважаючи на те, що родичі першого ступеня споріднення (діти, батьки, чоловік/дружина) за звичайних умов звільнені від оподаткування спадщини, втрата статусу податкового резидента України повністю змінює правила.

Статус резидента

Визначення статусу резидента є основою для встановлення порядку оподаткування. Згідно з Податковим кодексом України (ПКУ), поняття «резидент» не є тотожним поняттю «громадянин». Закон встановлює чіткий алгоритм для визначення цього статусу:

• Місце проживання: Резидентом є особа, яка має місце проживання в Україні. При цьому місце проживання — це житло, де особа проживає постійно або тимчасово (ст. 29 ЦКУ).
• Постійне місце проживання: Якщо особа має житло й в іншій державі, вона вважається резидентом України, якщо має тут місце постійного проживання. Це місце, де особа проживає не менше одного року й не має наміру обмежувати таке проживання певною метою.
• Центр життєвих інтересів: Якщо місце постійного проживання є в обох державах, перевага надається тій, де особа має тісніші особисті або економічні зв’язки. Достатньою умовою для визначення центру інтересів в Україні є проживання тут членів сім’ї або реєстрація фізичної особи як підприємця.
• Правило 183 днів: Якщо центр інтересів визначити неможливо, резидентом вважається особа, яка перебуває в Україні не менше 183 днів протягом податкового року.
• Громадянство як останній аргумент: Лише якщо жоден із попередніх критеріїв не спрацював, резидентство визначається за громадянством України.

Значення українських документів

Державна податкова служба розглянула ситуацію заявниці, чий батько помер на території Російської Федерації, маючи в іноземному свідоцтві про смерть запис про інше громадянство, але при цьому зберігаючи паспорт громадянина України та реєстрацію за місцем проживання в Україні.

Незважаючи на дані іноземного свідоцтва про смерть, де вказано інше громадянство, наявність у померлого паспорта громадянина України є офіційним підтвердженням його приналежності до громадянства України. Більше того, під час вчинення нотаріальних дій, а саме відкриття спадкової справи, особу учасників встановлюють саме за паспортом України або іншими національними документами.

Заявниця зазначила, що її батько мав РНОКПП та українські документи, що підтверджують постійне проживання. Це дає право на самостійне визначення спадкодавця як резидента України на підставі паспортних даних та реєстрації.

23% на спадщину від батьків: коли доведеться сплачувати податки

В Україні порядок оподаткування спадщини безпосередньо залежить не тільки від ступеня спорідненості, а й від податкового статусу спадкодавця та спадкоємця. В окремих випадках податок може сягати 23% від вартості успадкованого майна.

Якщо і спадкодавець, і спадкоємець є резидентами України, а спадщина переходить між родичами першого ступеня споріднення — батьками, дітьми або подружжям, застосовується нульова ставка податку на доходи фізичних осіб. У такому випадку також не сплачується військовий збір.

Однак ситуація кардинально змінюється, якщо хоча б одна зі сторін є нерезидентом України. У такому випадку незалежно від ступеня спорідненості спадщина оподатковується за ставкою 18% ПДФО та 5% військового збору.

Таким чином, при успадкуванні квартири, будинку або земельної ділянки від батька чи матері питання підтвердження податкового резидентства може мати вирішальне значення. Фактично від цього залежить, чи доведеться спадкоємцю сплачувати податки у розмірі 23% від вартості всього успадкованого майна.

Роль нотаріуса та самостійне визначення статусу

Контролюючі органи зазначають, що вони не визначають резидентський статус особи за власною ініціативою. Платник податків, у даному випадку спадкоємець, самостійно визначає цей статус на підставі норм ПКУ.

Нотаріус, у свою чергу, має право вимагати всі необхідні документи (паспорти, довідки про реєстрацію, відомості з реєстрів) для підтвердження обставин, що впливають на оподаткування.

Таким чином, наявність українського паспорта померлого та довідки про його реєстрацію в Україні є достатніми підставами для нотаріуса застосувати нульову ставку, незважаючи на дані іноземного свідоцтва про смерть.

Підсумовуючи, нульова ставка є можливою навіть у складних транскордонних справах, якщо юридично коректно доведено, що Україна залишалася центром життєвих інтересів померлої особи, а її перебування за кордоном мало тимчасовий характер.