Вчені розвінчали науковий міф, якому було понад сто років

Нове дослідження показало, що загальноприйнята оцінка яскравості світлячків була значно завищена. Усе почалося з експерименту 1912 року, а потім помилковий результат десятиліттями просто переписували, перераховуючи його в нові одиниці вимірювання, але майже ніхто не повертався до вихідних даних.

Робота опублікована в American Journal of Physics.

Як виникла помилка

У 1912 році американський фізик Вільям Кобленц уперше спробував виміряти яскравість спалахів світлячків.

Для цього він порівняв їхнє світіння… зі свічкою. На той час це був цілком сучасний метод.

Пізніше результати неодноразово переводили в нові, точніші одиниці вимірювання світла. Згодом у науковій літературі закріпилося значення, згідно з яким світлячок випромінює приблизно один міліват видимого світла.

Ця цифра майже не піддавалася сумніву понад сто років.

Вчений вирішив усе перевірити ще раз

Фізик Девід Сільвер заново оцінив яскравість світлячків одразу чотирма незалежними способами.

Він розрахував, скільки фотонів може утворитися під час біохімічної реакції світіння, виміряв яскравість диких світлячків за допомогою сучасного люксметра, уважно вивчив оригінальну публікацію 1912 року та повторно проаналізував пізніші дослідження.

Усі методи дали практично один і той самий результат.

Світлячки виявилися набагато тьмянішими

Виявилося, що класична оцінка була завищена в 100 – 10 000 разів.

За розрахунками автора, світлячки випромінюють приблизно від 100 мільйонів до 100 мільярдів фотонів за один спалах, тоді як загальноприйняте значення відповідало 10–100 трильйонам фотонів.

Іншими словами, комахи світять значно слабкіше, ніж вважалося протягом багатьох десятиліть.

Чому це важливо

На перший погляд здається, що йдеться лише про уточнення цифри.

Однак дослідження висвітлює більш важливу проблему.

Іноді старі наукові дані настільки міцно закріплюються в підручниках і статтях, що починають сприйматися як беззаперечний факт. При цьому вихідні вимірювання можуть тривалий час ніхто не перевіряти.

За словами автора роботи, історія зі світлячками — хороший приклад того, чому навіть загальноприйняті наукові значення варто час від часу переглядати.

Що це змінює

Для біологів це відкриття означає, що шлюбні сигнали світлячків можуть бути значно слабкішими, ніж передбачалося раніше. Це допоможе точніше вивчати їхню поведінку та особливості зору.

Але головний висновок стосується не лише світлячків.

Дослідження нагадує: наука постійно перевіряє саму себе, і навіть дані, які десятиліттями вважалися правильними, іноді вимагають нового погляду.

Контекст

Світлячки світяться завдяки хімічній реакції між речовиною люциферином і ферментом люциферазою. Це один із найвідоміших прикладів біолюмінесценції в природі.

Абсолютну яскравість їхніх спалахів уперше виміряли в 1912 році. Відтоді початкова оцінка багаторазово цитувалася та перераховувалася в сучасні одиниці вимірювання, практично не піддаючись повторній перевірці.

Джерело

David H. Silver. How bright is a firefly? Resolving a century of overestimation. American Journal of Physics (2026).