В українських вишах чоловіки мобілізаційного віку переважають лише в аспірантурі

В українських закладах вищої освіти майже вирішили проблему непропорційної кількості чоловіків мобілізаційного віку серед студентів. Про це повідомив голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) Андрій Бутенко під час засідання парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій, пише Інтерфакс-Україна.

За його словами, ситуація з гендерним і віковим розподілом у вишах поступово вирівнюється у порівнянні з 2021 роком, однак певні диспропорції ще залишаються.

У нас майже вирішена проблема щодо перекосів в особах двадцятип’ятирічного віку… Вона вже не така очевидна, але все ще є, — зазначив Бутенко.

Водночас найбільш помітний дисбаланс зберігається на третьому рівні вищої освіти — в аспірантурі (освітньо-науковому рівні), де частка чоловіків суттєво переважає.

Загалом у закладах вищої освіти України навчається близько 1,03 мільйона осіб. Найбільшу частку становлять студенти бакалаврату — 70,85%, ще 24,25% здобувають магістерський рівень. Аспірантура охоплює 4,88% здобувачів освіти.

Середній вік студентів також різниться залежно від рівня: бакалаври — близько 22 років, магістри — 27 років, аспіранти — приблизно 35 років.

Гендерний розподіл виглядає так: серед бакалаврів жінки становлять 49,5%, чоловіки — 50,5%. На магістерському рівні жінки вже переважають — 51,4% проти 48,6% чоловіків.

Найбільший перекіс зафіксовано серед аспірантів: в освітньо-науковій програмі чоловіки становлять 84,7%, тоді як жінки — лише 15,3%. В освітньо-творчому рівні також переважають чоловіки — 66% проти 34%.

У Міністерстві освіти і науки раніше зазначали, що кількість чоловіків, які вступають до аспірантури, знизилася майже до рівня 2022 року, що може свідчити про поступове вирівнювання ситуації.