В Англії знайшли найдавніший у Європі інструмент із кістки слона - йому близько 500 тисяч років

Археологи з University College London і Лондонського музею природничої історії детально вивчили незвичайну знахідку з південної Англії - ручний "молоток" з кістки слона, вік якого оцінюють приблизно в півмільйона років.

За даними дослідників, це найдавніший у Європі інструмент, зроблений саме зі слонової кістки, і він показує, наскільки винахідливими були ранні люди, що жили в Британії в середньому плейстоцені.

Артефакт виявили ще на початку 1990-х на знаменитій археологічній пам'ятці Boxgrove (поруч із Чичестером, графство Західний Суссекс), але довгий час він не сприймався як знаряддя. Лише нещодавній детальний перегляд матеріалів з розкопок допоміг розпізнати у фрагменті кістки сліди цілеспрямованої обробки та використання.

Сам "молоток" має вигляд трикутного фрагмента завдовжки приблизно 11 см (приблизно 6 см по іншій осі і близько 3 см завтовшки). Він складається переважно зі щільного зовнішнього шару кістки - кортикальної тканини. За товщиною і структурою дослідники дійшли висновку, що кістка належала великій тварині - слону або мамонту, але точніше визначити вид і частину скелета не вдалося: фрагмент занадто неповний.

Ключове - поверхня. За допомогою 3D-сканування та електронної мікроскопії команда виявила характерні насічки та ударні відмітини, типові для інструменту, яким багаторазово били по каменю. У деяких заглибленнях знайшли навіть крихітні фрагменти кременю, "впечатані" в кістку. Це прямий натяк на те, що предмет використовували як м'який молоток-ретушер: ним акуратно простукували кромку затуплених рубанок та інших кам'яних знарядь, щоб відбити дрібні відколи й повернути ріжучу гостроту - процес, відомий як кремінна ретуш/відбивка (knapping).

Чому кістка слона - така цінність? Кістка м'якша за камінь, тому підходить для більш "тонкої роботи", де важливо контролювати форму відколу. А слоняча кістка, завдяки своїй товщині та міцності, могла бути значно витривалішою, ніж кістки більшості тварин, доступних у тодішній Британії. При цьому самі слони і мамонти, за описом авторів, були рідкісними гостями місцевих ландшафтів - отже, такий матеріал могли свідомо зберігати і використовувати повторно, як інструмент "не на один раз".

Дослідники пов'язують знаряддя з ранніми представниками людської лінії в регіоні - найімовірніше, це могли бути ранні неандертальці або Homo heidelbergensis. Окрема інтрига - як саме добули кістку: тварину могли як убити, так і обробити вже загиблу тушу. Однак деформації на поверхні натякають, що предмет могли формувати та використовувати, поки кістка була відносно "свіжою".

Автори також нагадують, що інструменти зі слонових кісток відомі і в Африці - наприклад, з Олдувайської ущелини, де знахідки датують набагато більш раннім часом. Але для Європи такі артефакти вкрай рідкісні, особливо в таких давніх шарах.