У польському Сопоті ухвалили правила щодо боротьби з дискримінацією українців

Міська рада польського міста Сопота ухвалила резолюцію проти поширення антиукраїнських настроїв та мови ворожнечі. Влада міста звернулася до уряду країни із закликом посилити боротьбу з дезінформацією та ксенофобією, наголосивши на важливості збереження суспільного діалогу та взаємної поваги. Про ухвалення документа повідомила депутатка міської ради Сопота Барбара Бжезицька.

За її словами, місцева влада вважає за необхідне вжити конкретних заходів на державному рівні, щоб протидіяти поширенню негативних стереотипів про українців та запобігти посиленню націоналістичних настроїв.

У резолюції депутати наголосили, що Сопот протягом багатьох років залишається відкритим містом, побудованим на принципах діалогу, співпраці та поваги до людей незалежно від їхнього походження.

Документ містить дві основні вимоги до центральної влади Польщі.

Перша - провести загальнонаціональну інформаційну кампанію, яка має показати реальну роль українців у польському суспільстві та економіці. Зокрема, влада Сопота пропонує використовувати офіційні статистичні дані, щоб продемонструвати професійну активність українців, їхню участь на ринку праці та внесок у бюджет країни через сплату податків.

Друга вимога - рішуче протистояти ксенофобським і націоналістичним рухам. Представники міста заявили, що подібні настрої нерідко підживлюються зовнішніми ворожими центрами впливу, зацікавленими у дестабілізації ситуації всередині Польщі.

Особливе місце в резолюції посідає цитата польського публіциста та громадського діяча минулого століття Єжи Гедройца: "Немає вільної Польщі без вільної України".

Польща залишається одним із головних союзників України після початку повномасштабної війни та країною, яка прийняла найбільшу кількість українських біженців серед європейських держав. Однак зростання антиукраїнських настроїв викликає занепокоєння як у Польщі, так і за її межами.

Експерти раніше зазначали, що можливий масовий від’їзд українців може мати наслідки й для польської економіки, оскільки значна частина українських громадян працює в різних секторах - від промисловості та будівництва до сфери послуг.