У національному парку Амазонії знайшли новий вид птахів - вони майже не бояться людей

Амазонський дощовий ліс знову подарував науці новий вид, але разом із відкриттям учені отримали і привід для тривоги.
У горах національного парку Серра-ду-Дівізор (Serra do Divisor National Park, SDNP) на заході Бразилії орнітологи описали новий вид тинаму з роду Tinamus - названий Tinamus resonans. Однак цей наземний лісовий мешканець, який майже не літає, вже може опинитися під загрозою вимирання. Робота опублікована в журналі Zootaxa.
Уперше незвичайного птаха помітили... на слух. Восени 2021 року один з учасників експедиції записав незнайому пісню в підліску Серра-ду-Дівізор. Науковці описали її як "незвичайне акустичне явище": голос ніби розчинявся в лісі, створюючи оманливе відчуття відстані та напрямку звуку. Пісня нагадувала вокал інших тінаму, але не збігалася з жодним із відомих видів.
Наступними роками дослідники чули цей голос ще кілька разів, проте густа рослинність, круті схили та ехіруючий звук не давали змоги визначити, звідки саме співає птах. Лише в листопаді 2024 року команді вдалося "витягнути" виконавця на світло, використовуючи відтворення його власної пісні. Виявилося, що джерело дивного відлуння - невеликий птах, що погано літає, з темною, майже грифельно-сірою "маскою" на голові та коричнювато-рудим низом тіла.
Незвичайною виявилася і поведінка.
"При прямому контакті окремі особини не демонстрували жодної реакції уникнення і здавалися напрочуд ручними, немов не сприймаючи людей як потенційних хижаків. Птахи спокійно і повільно перетинали відкриті ділянки підліску без помітних ознак настороженості - поведінка, що різко відрізняється від зазвичай дуже полохливих тінаму", - пишуть автори дослідження.
Новий вид отримав назву Tinamus resonans - від латинського resonare, "відгукуватися, звучати, резонувати", за характерним ефектом його голосу в лісі.
Додаткові спостереження показали, що Tinamus resonans зустрічається лише в дуже вузькій висотній зоні.
"Вид було відмічено виключно на крутих схилах лісу в перехідній смузі між субгірським і низькорослим лісом на висотах приблизно від 310 до 435 м над рівнем моря", - зазначають дослідники.
Ця ділянка характеризується щільним, суцільним килимом із тонкого коріння та опалого листя на бідних, кварцитових піщаникових ґрунтах. Цією мережею з коренів птахи й пересуваються, вишукуючи корм.
За весь час спостережень ученим вдалося зареєструвати лише 15 особин. За допомогою просторового аналізу та моделювання відповідних місцезростань у GIS вони оцінили загальну чисельність популяції приблизно в 2100 особин. Усі зібрані для детального вивчення екземпляри виявилися самками. Стать інших птахів, яких спостерігали, встановити було складно, оскільки у багатьох видів Tinamus самці і самки забарвлені подібно.
Автори припускають, що відсутність самців у типовій серії пов'язана з особливостями поведінки тінаму:
самки, як правило, займають домінантне становище і частіше відповідають на "подзов" (playback), захищаючи територію. Тому на аудіоприманку насамперед виходять саме вони, що створює перекіс у вибірці.
Формально місцеперебування Tinamus resonans повністю знаходиться всередині національного парку. Але статус цієї території може змінитися. За даними авторів, Серра-ду-Дівізор наражається на серйозні політичні та економічні ризики: розглядаються пропозиції з переведення її статусу з національного парку до "зони охорони довкілля", де дозволено набагато ширший спектр господарської діяльності.
Додатково в регіоні плануються будівництво доріг, залізниці та розвиток гірничодобувних проєктів.
Для нового виду це поєднання факторів - невелика чисельність, вузький ареал і практично повна відсутність страху перед людьми - створює дуже високий ризик швидкого зникнення. Деякі дослідники вже порівнюють ситуацію Tinamus resonans з історією додо на острові Маврикій, який зник невдовзі після появи там людини.
Автори роботи закликають до посилення заходів охорони не лише для Tinamus resonans, а й для екосистеми Серра-ду-Дівізор загалом. Один із можливих шляхів - розвиток екотуризму, який може одночасно сприяти збереженню унікальної фауни та приносити дохід місцевим громадам.
- В організмі жаб виявили антидот від однієї з найсильніших морських отрут
- Вчені вперше описали дитинчат риби, яка жила 152 мільйони років тому
- В Африці виявили ДНК віком до 50 тисяч років
- Небезпечний грибок майже знищив жаб. Деякі з них навчилися виживати
- Слони можуть спілкуватися через землю. Тепер вчені з’ясували, як саме
- У Києві відбудеться День адопції тварин: коли і де можна вибрати улюбленця
Мар'я Гриневич, проєктна менеджерка, журналістка, співавторка Путівника Священні гори Подніпров'я, Курсу лекцій: Культова топографія Середньої Наддніпрянщини.














