У колодязях Тоскани виявили ДНК винограду віком 2000 років

Знахідку зробили в Четамура-дель-К'янті — стародавньому поселенні на пагорбі в Тоскані.

Між приблизно 300 роком до н. е. і 300 роком н. е. місцеві жителі скидали виноградні кісточки в глибокі колодязі. У безкисневому вологому бруді вони збереглися настільки добре, що дослідники змогли прочитати їх ДНК.

Головний сюрприз у тому, що більша частина досліджених насінин належала до одного й того ж сорту винограду. За словами дослідників, його могли передавати від етрусків до римлян і зберігати протягом століть.

Деталі

Команда вивчила 80 стародавніх виноградних кісточок з Четамури. Це один з найдетальніших генетичних наборів стародавнього винограду, отриманих з однієї археологічної пам'ятки. Аналіз показав не хаотичний набір різних лоз, а історію спадкоємності: один сорт явно домінував тривалий час.

Вчені змогли визначити не тільки спорідненість стародавніх лоз, а й ймовірний колір ягід. Генетичні маркери показали, що головний стародавній клон давав білий виноград. Для К'янті це несподівано: сьогодні регіон відомий насамперед червоними винами на основі сорту Санджовезе, хоча білі сорти там теж вирощують.

Після переходу поселення під владу Риму в Четамурі з'явилися нові різновиди винограду. Автори пов'язують це з розширенням римської аграрної та торговельної системи: лози могли переміщатися разом з людьми, технологіями та звичаями виноробства.

Один із стародавніх зразків виявився пов'язаним із групою винограду, яка досі зустрічається в Центральній та Східній Європі. Його найближчим сучасним «схожим» сортом назвали рідкісний угорський Baratcsuha szurke. Також дослідники пов'язали цю лінію з 400-річною лозою зі словенського Марібора, яку називають найстарішою плодоносною виноградною лозою у світі.

Чому це важливо

Зазвичай стародавнє виноробство вивчають за амфорами, пресами, залишками напоїв та письмовими джерелами. Тут вчені отримали прямий генетичний матеріал самих лоз. Це дозволяє побачити не тільки те, що люди пили вино, але й які рослини вони вирощували.

Знахідка допомагає зрозуміти, як виноградарство змінювалося під час переходу від етруського до римського світу. Якщо один сорт зберігався століттями, значить, його не просто випадково вирощували — його підтримували, розмножували і вважали цінним.

Історія

Четамура-дель-К'янті — археологічна пам'ятка в Тоскані, яку вивчають уже десятиліттями. За даними програми 50-річчя досліджень Четамури, етруски з'явилися на цьому місці до VII століття до н. е., близько 300 року до н. е. тут викопали глибокий колодязь, а поруч із поселенням були виноградники: про це свідчать тисячі перезволожених виноградних кісточок, знайдених у двох колодязях.

Дисертаційне дослідження Oya Inanli в Університеті Йорка також описує роботу з давніми виноградними кісточками з Четамури: там поєднувалися аналіз стародавньої ДНК, морфометрія, спектроскопія та радіовуглецеве датування, щоб простежити виноградарство від етруського до римського періоду. У цьому дослідженні зазначається, що генетичні зв'язки з сучасними сортами обмежені, тому багато стародавніх культиварів могли зникнути.

Саме тому нова робота важлива не тільки для любителів вина. Вона показує, як археологія та генетика можуть відтворювати історію сільського господарства: які рослини обирали люди, як довго вони їх зберігали та як імперські зв’язки змінювали місцеві традиції.

Джерело

Дослідження опубліковано в Journal of Archaeological Science у 2026 році. У повідомленні Університету Йорка, опублікованому на Phys.org, йдеться про те, що вчені дослідили ДНК 80 виноградних кісточок із стародавніх колодязів Четамури-дель-К'янті та виявили домінування одного довговічного клону білого винограду, що зберігався від етруської до римської епохи.