Турбота без міфів: важливо знати про допомогу тваринам на прикладі притулку Gostomel Shelter

За даними організації UAnimals, лише одна пара собак та їхнє потомство за шість років може призвести до народження до 67 тисяч цуценят. У кішок цей показник ще вищий: близько 420 тисяч кошенят за сім років. Такі цифри ілюструють масштаби проблеми безпритульних тварин, впоратися з якою гуманно й ефективно дає змогу стерилізація.

Згідно з дослідженням компанії Gradus, 63% українців усвідомлюють проблему безпритульних тварин, а 82% вважають стерилізацію дієвим методом її вирішення. Половина опитаних підтримує стерилізацію за будь-яких умов, ще 38% - у разі наявності об'єктивних причин. Ці дані свідчать про зростання суспільного розуміння важливості профілактики неконтрольованого розмноження.

Директор притулку Gostomel Shelter Марія Вронська розповіла Соцпорталу про труднощі, з якими стикаються притулки, та про роль суспільства у подоланні кризи.

"Проблема безпритульних тварин - це наша спільна відповідальність"

За словами Марії Вронської, багато хто досі вважає турботу про безпритульних тварин винятковим завданням волонтерів і притулків. Однак, як показує практика, майже кожен другий українець хоч раз звертався до притулку в пошуках тимчасового притулку для знайденої тварини.

Безконтрольне розмноження тільки посилює замкнене коло, з яким стикаються волонтери та притулки. Рішення - це не тільки стерилізація, а й освіта, діалог, усвідомленість. Кожен може зробити свій внесок, - каже Марія.

Стерилізація - це турбота, а не шкода

Ставлення до стерилізації в українському суспільстві неоднозначне. За словами Вронської, дехто досі вважає цю процедуру небезпечною. Однак, стверджує вона, справжню загрозу становить бездіяльність: цуценята й кошенята, викинуті на вулицю, приречені на хвороби, голод і загибель. Особливо часто з цим стикаються в сільській місцевості.

Інформаційний дефіцит - одна з ключових причин відмови від стерилізації. Тим часом, неконтрольоване розмноження тварин несе небезпеку і для людей. Зокрема, випадки сказу, як і раніше, фіксуються в прифронтових зонах.

Стерилізація - це не обов'язок, а можливість. Коли люди розуміють, що це реальний спосіб допомогти і домашнім, і вуличним тваринам, вони змінюють свою думку. Ми бачили, як шикувалися черги охочих стерилізувати вихованців або допомогти вуличним тваринам, - розповідає директор притулку.

Наукові дослідження підтверджують користь стерилізації.

• подовжує життя тварин у середньому на 3-5 років;

• знижує ризик онкології та хвороб репродуктивної системи;

• запобігає втечам під час тічки, тим самим зменшуючи ризик травм і заражень;

• знижує агресивність, пов'язану з гормональними змінами;

• запобігає зараженню венеричною саркомою у собак;

• допомагає контролювати чисельність тварин гуманними методами;

• знижує витрати на лікування і зменшує ризик ДТП за участю тварин.

Марія Вронська впевнена: якщо в Україні буде стерилізовано хоча б 70% кішок і собак, це дасть змогу стабілізувати ситуацію без насильства, отруєнь і масової евтаназії.

Рішення є, потрібно лише діяти разом, - підкреслює вона.

Програми безкоштовної стерилізації: крок до вирішення

З початку 2025 року в Україні реалізується благодійний проєкт "Турбота без кордонів", організований Royal Canin Україна та ГО "Dog&Duck". Мета ініціативи - знизити чисельність безпритульних тварин і підвищити їхню якість життя. Послуга доступна безкоштовно у ветклініках-партнерах, включно з ветеринарною клінікою притулку Gostomel Shelter.

За словами Вронської, активна стерилізація почалася ще 2022 року - відразу після деокупації регіону.

Після звільнення кількість бездомних тварин стала критичною, і ми почали діяти. За рік стерилізували близько 3000 собак і котів. Це значна цифра, але потреба залишається високою, - ділиться вона.

Попит на стерилізацію постійно зростає. Люди охоче записуються, готові чекати місяцями. Особливо зворушливі випадки - звернення від літніх жителів сіл, які більше не справляються з новими послідами.

Військові дії лише поглибили проблему: частина тварин залишилася без господарів, спостерігається міграція собак між регіонами. Деякі села, наприклад у Макарівському районі, фіксують випадки, коли тварин спеціально привозять і залишають на вулиці. Без чіткого обліку та системної підтримки волонтери не впораються самотужки.

Перемоги та натхнення: історії врятованих тварин

Кожне усиновлення в притулку - це історія про боротьбу за життя. Як розповідає Марія Вронська, це місяці лікування, соціалізації та надії.

Один із таких випадків - рудий кіт Кудлай. Його знайшли після хвилі отруєнь в одному з районів Києва. Він був у жахливому стані, але зусилля команди притулку повернули його до життя. Його фото побачила жінка з Німеччини і вирішила забрати його до себе. Сьогодні Кудлай живе за кордоном і насолоджується життям поруч з іншим котом.

Ще одна історія - кіт Інжир з Ірпеня. Його витягли з кватирки, в якій він застряг. Травми були важкими: зламаний хребет, пошкодження внутрішніх органів. Однак тварина відновилася і тепер живе в новій родині, де її буквально балують.

Собака Рік - ще один символ виживання. Величезний пес вагою 30 кг замість належних 60 блукав лісами в пошуках їжі. Його виходили, вилікували, і тепер він живе в приватному будинку, оточений турботою.

У нас десятки таких історій. Ми робимо все можливе, щоб подарувати цим тваринам шанс. Але щоб змінити ситуацію, потрібна підтримка суспільства, - підкреслює Марія Вронська.