Надмірно нав'язливі колеги провокують стрес, - учені

Майже кожен стикався з ними - нав'язливими колегами, які читають з екрана через плече, ставлять недоречні запитання або несподівано опиняються поруч під час особистих розмов. Такі прояви не просто дратують - вони можуть підривати психологічне благополуччя співробітників.

Дослідження, проведене Річардом А. Каррі, доцентом організаційної психології Бостонського університету, вперше запропонувало чітке визначення "офісної нав'язливості" та розробило інструмент для її вимірювання. За словами вченого, досі в науці не існувало чіткого способу визначити, де проходить межа між доброзичливою залученістю і порушенням особистих кордонів.

"Ми всі були в ситуаціях, коли хтось вважав себе вправі втручатися в наші почуття й особисті обставини", - зазначає Каррі.

Дослідження ґрунтується на опитуванні 350 молодих дорослих і серії з чотирьох наукових праць, опублікованих у Journal of Business and Psychology у співавторстві з Марком Г. Ерхартом з Університету Центральної Флориди. Вчені виявили повторювані риси настирливої поведінки - від нав'язливих розпитувань до пліток і втручання в особисте життя.

У результаті було створено шкалу офісної нав'язливості, що розділяє її на два типи: професійну (запитання про робочий процес) і особисту (спроби дізнатися, що відбувається за межами офісу).

"Важливо розуміти, що цікавість - це не тільки поведінка, а й сприйняття. У різних людей - різна чутливість до вторгнення в особистий простір", - пояснює Каррі.

Уперше було запропоновано суворе визначення явища: "офісна нав'язливість - це нав'язливі спроби співробітників отримати особисту інформацію про інших на робочому місці".

Результати третьої та четвертої фаз дослідження показали, що надмірна цікавість призводить до підвищеного стресу, зниження продуктивності та погіршення обміну знаннями між колегами. Люди, стикаючись із цікавістю, частіше починають приховувати інформацію, закриваючись від команди.

Також було виявлено, що на підприємствах з високою конкуренцією між співробітниками рівень нав'язливості був помітно вищим. Цікаво, що молоді співробітники частіше демонстрували нав'язливу поведінку, ніж їхні більш зрілі колеги.

Каррі вже застосував свою шкалу нав'язливості в ресторанній сфері, вивчивши, як інтерес керівника до особистого життя впливає на сприйняття справедливості та мотивацію співробітників.

"Ми виявили, що сприйнята цікавість начальства знижує почуття справедливого ставлення, а отже - і готовність ділитися знаннями", - каже дослідник. При цьому щирість і довіра з боку керівництва могли пом'якшувати цей ефект.

Дослідження поки що не пропонує конкретних стратегій захисту від "офісних шпигунів", але дає зрозуміти: проблема реальна, і ігнорувати її небезпечно.

"Усі ми за природою своєю допитливі. Я і сам іноді ловлю себе на тому, що хочу дізнатися про людей більше, ніж потрібно. Але тепер я став уважнішим до власних поривів", - зізнається Каррі.

Детальніше: Richard A. Currie et al, Mind Your Own Business: Developing and Validating the Workplace Nosiness Scale, Journal of Business and Psychology (2025).DOI: [10.1007/s10869-025-10018-7]