Сорбітол, популярний замінник цукру, пов'язали з хворобою печінки

Однак нові дані ставлять це під сумнів. Дослідження вчених із Вашингтонського університету в Сент-Луїсі, опубліковане в Science Signaling, показало: сорбітол може брати участь у розвитку жирової хвороби печінки.

Чому сорбітол опинився під підозрою

Раніше група біохіміка Гері Патті вже демонструвала, що фруктоза, яка переробляється в печінці,

• сприяє розвитку стеатотичної (жирової) хвороби печінки,

• і навіть може "підживлювати" ріст ракових клітин.

Тепер дослідники звернули увагу на сорбітол - цукровий спирт, який:

• широко використовується в "низькокалорійних" цукерках і жувальній гумці,

• природним чином міститься в кісточкових фруктах,

• і, як виявилося, легко перетворюється в організмі на похідні фруктози.

"Сорбітол - по суті всього в одному кроці від фруктози", пояснюють автори, і тому може запускати схожі несприятливі процеси в печінці.

Що показали експерименти

Вчені працювали на моделі з використанням даніо-реріо (зебрафіш). Вони з'ясували:

• Сорбітол може природно утворюватися в кишківнику з глюкози після їжі, а не тільки за важких порушень обміну на кшталт діабету.

• Цей сорбітол потім надходить у печінку і перетворюється на сполуки фруктозного ряду, які залучаються до розвитку жирової хвороби печінки.

Раніше вважалося, що значуще утворення сорбітолу - доля переважно пацієнтів з діабетом, у яких сильно підвищений рівень глюкози. Але дані показують, що навіть у здорових людей після їжі концентрація глюкози в кишечнику може бути досить високою, щоб запустити його синтез.

Роль кишкових бактерій

Ключовий фактор - мікробіота.
Деякі бактерії в кишечнику (наприклад, штами Aeromonas) здатні розкладати сорбітол до нешкідливих продуктів.

• Якщо такі бактерії є і сорбітолу небагато (як за помірного споживання фруктів), організм загалом успішно справляється.

• Але якщо потрібної мікрофлори немає, або сорбітолу і глюкози занадто багато, система перевантажується:

  • сорбітол не встигає руйнуватися в кишечнику,

  • частково йде в печінку,

  • і там уже перетворюється на фруктозоподібні сполуки, що впливають на метаболізм печінки.

Навіть за наявності "правильних" бактерій надлишок цукрів і цукрових спиртів може просто переважити компенсаторні можливості мікробіоти.

Чому це важливо для харчування і медицини

Сорбітол та інші поліоли широко використовуються в продуктах "без цукру" або "для діабетиків". Але:

• люди з ожирінням, метаболічними порушеннями і діабетом нерідко активно покладаються на такі солодощі як на безпечну заміну цукру;

• при цьому нові дані показують, що "безпека" поліолів далеко не абсолютна, і частина з них може робити внесок у порушення роботи печінки.

Автори підкреслюють: уявлення про те, що цукрові спирти просто "не засвоюються і виводяться", потребує перегляду. В експериментах сорбітол, введений тваринам, виявлявся в різних тканинах організму, а не тільки виводився транзитом.

Підсумковий висновок учених звучить досить жорстко:

Під час пошуку "нешкідливої" заміни цукру безкоштовного обіду не існує - багато шляхів однаково ведуть до перевантаження печінки.