Що допоможе досягти мети? Вчені знайшли зв'язок між навичками самоменеджменту

Джерело: Jennifer F. Beatty et al., "Sense of purpose and social-emotional-behavioral skills during university", Personality and Individual Differences (2024). DOI: 10.1016/j.paid.2024.112870

Психологи з Вашингтонського університету в Сент-Луїсі (США) провели дослідження за участю 400 студентів, щоб з'ясувати, як почуття мети співвідноситься з так званими соціальними, емоційними та поведінковими навичками (SEB-навичками). Піддослідні заповнили анкети, які оцінювали їхнє почуття мети, а також рівень самоорганізації, співпраці, емоційної стійкості, інноваційного мислення та вміння вибудовувати соціальні зв'язки. Крім того, учасників запитали про їхнє загальне самопочуття, задоволеність життям і навчальні досягнення.

Результат показав, що студенти з більш високим "почуттям мети" нерідко володіють розвиненими навичками самоменеджменту, зокрема здатністю ефективно планувати, розставляти пріоритети, вчасно виконувати завдання і не здаватися на шляху до довгострокових цілей. При цьому в середньому у таких хлопців спостерігався і вищий рівень задоволеності життям. Несподіванкою стало те, що "почуття мети" майже не корелювало з оцінками в університеті (GPA) і ймовірністю завершити навчання: мабуть, досягнення в навчанні залежать ще й від інших чинників.

Докторантка Дженніфер Бітті та професор Патрік Гілл, автори дослідження, вважають, що навичку формувати почуття мети можна розвивати, як і інші SEB-навички. Це не вроджена риса, яку неможливо змінити, а, скоріше, вміння краще керувати собою і знаходити натхнення в ширшому завданні або баченні свого життя. За словами вчених, у сучасній освіті дедалі більшу роль відіграє такий підхід, за якого студентам допомагають не просто "накопичити знання", а й виробляти психологічні навички регуляції, мотивації, самоорганізації.

Дослідники вже розробляють навчальні модулі, що дають змогу студентам тренувати вміння ставити довгострокові цілі та зберігати в них сенс.

Це важливо тому, що протягом життя людина може неодноразово змінювати напрямок діяльності, і відчуття мети слугує орієнтиром - не дає розпорошитися на зайві речі, а дає змогу зосередитися на тому, що має значення.