Що буде зі службовим житлом в Україні
В Україні готують масштабні зміни в житловій політиці, які покликані навести лад у сфері службового житла і привести її до європейських стандартів.
Про інновації в законодавство пише голова партії "Слуга народу", голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.
Свої думки політикиня виклала в публікації на порталі Новини Live. Вона пояснює, що чинний Житловий кодекс 1983 року зобов'язував державу надавати такі квартири, однак після масової приватизації 90-х років фонди практично зникли.
На практиці службові квартири часто перетворювалися на спосіб отримати нерухомість у власність. Їх оформляли на суддів, викладачів чи їхніх помічників, які вже мали житло. Після переведення в категорію "неслужбового" квартири приватизовувалися, а держава втрачала ресурс.
Шуляк звернула увагу на міжнародний досвід.
У Німеччині державний оператор управляє 62 тисячами квартир, які надає в оренду для суддів або військових. У Польщі житло надається у вигляді квартир, гуртожитків або субсидій. У США військові отримують грошові компенсації з урахуванням регіональних цін, а у Великій Британії Міністерство оборони централізовано забезпечує квартири і держава покриває частину оренди. Спільними для всіх цих систем є прозорість, тимчасовий характер і чіткі правила.
Верховна Рада в липні ухвалила за основу законопроєкт №12377 "Про засади житлової політики". Серед ключових положень - створення Єдиної інформаційно-аналітичної системи, цифровізація обліку, відмова від приватизації службового житла та надання його лише на час виконання обов'язків за пільговою орендою. Також передбачено чітке повернення квартир до фонду після закінчення терміну.
Політикиня зазначила суть новацій:
Службове житло стає частиною ширшої політики - тимчасовим рішенням для підтримки в складних обставинах. Це означає відмову від радянської логіки "квартира у спадок" і перехід до справедливого механізму, заснованого на прозорих критеріях.
Законопроєкт пройшов перше читання і доопрацьовується робочою групою за участю уряду, органів місцевого самоврядування, експертів, міжнародних партнерів та громадськості. Друге читання очікується до кінця року. Це важливо і для виконання зобов'язань перед ЄС у рамках програми Ukraine Facility, яка передбачає 50 млрд євро підтримки до 2027 року. Успішне ухвалення закону дасть змогу Україні залучити близько 400 млн євро.