Недооцінений антибіотик з ринку: зміцнює імунітет і покращує роботу кишечника

Варто ознайомитися з багатим складом цього сезонного овоча та дізнатися, як його регулярне вживання зміцнює імунітет, захищає серце та підтримує роботу кишечника, пише WP.

Цибуля-севок — що це?

Це молода ріпчаста цибуля. У неї ще невелика біла або злегка фіолетова цибулина і довге м'ясисте зелене перо, тому в їжу вживають рослину цілком.

Його часто плутають зі шніт-цибулею, однак це інша рослина — шніт-цибуля не має цибулини і відрізняється більш тонкою та ніжною структурою. Також її плутають із цибулею-батуном — сортом, який взагалі не утворює повноцінної цибулини.

Сама назва походить від невеликих цибулинок для посадки, які садівники називають сівком.

Калорійність і харчова цінність

Цибуля-сівка відрізняється низькою калорійністю — у 100 г міститься всього 30–35 ккал, причому понад 90% маси становить вода.

Він містить близько 1,5–2 г білка і лише незначну кількість жиру. Вуглеводів у ньому близько 7 г, включаючи 2–2,5 г клітковини.

У 100 г міститься близько 18–20 мг вітаміну С, що становить майже чверть добової норми дорослої людини.

Зелене листя багате на вітамін К, необхідний для згортання крові, а також бета-каротин. Цибуля-севок містить більше вітаміну С і каротиноїдів, ніж зріла ріпчаста цибуля.

У ньому також присутні фолати (вітамін B9), необхідні для поділу клітин.

З мінералів варто відзначити калій (близько 270 мг), а також кальцій, магній і марганець у менших кількостях.

Природний антибіотик в одному пучку

Визначення «природний антибіотик» пов'язане з сірковмісними сполуками, які виділяються після подрібнення цибулі-севка.

Він містить алліїн — сірчисту сполуку, яка сама по собі неактивна. Тільки нарізання або подрібнення пошкоджує клітини рослини і запускає роботу ферменту алліінази.

Саме цей фермент перетворює алліїн на алліцин та інші речовини, що відповідають за характерний цибулевий аромат, гостріший смак і багато корисних властивостей овоча.

Вони мають антибактеріальну та протигрибкову дію, підтверджену лабораторними дослідженнями щодо золотистого стафілокока та дріжджових грибків роду Candida.

Однак цибуля не замінює ліків. Її користь полягає в щоденній підтримці природного захисту організму.

Цікаво, що для повного утворення алліцину потрібно близько 10 хвилин після нарізання, тому перед вживанням або додаванням у страву варто трохи почекати.

Висока температура значно знижує його вміст, тому тривала термічна обробка небажана.

Підтримка імунітету

Після зими організм має знижені запаси вітамінів і антиоксидантів, тому стає більш сприйнятливим до інфекцій і втоми.

Крім того, мінлива погода не сприяє гарному самопочуттю.

Цибуля-севок допомагає заповнити ці недоліки, оскільки містить кверцетин — флавоноїд з протизапальною дією, що підтримує роботу імунних клітин.

Він зменшує надмірні запальні реакції та зміцнює слизові оболонки, які є першою лінією захисту від мікроорганізмів.

Крім того, у ньому містяться поліфеноли та сірчисті сполуки, що захищають лейкоцити від окислювального стресу.

Вітамін С із зеленого листя покращує рухливість нейтрофілів — клітин, які першими реагують на інфекцію.

Найкращий ефект досягається при регулярному вживанні свіжого овоча, оскільки активність цих речовин знижується при нагріванні.

Серце, судини та тиск

Цибуля давно фігурує в дослідженнях, присвячених здоров'ю серцево-судинної системи, і цибуля-севок повністю відповідає цій групі.

Калій розслабляє стінки судин і допомагає організму виводити надлишок натрію, що підвищує тиск.

Магній підсилює цей ефект, впливаючи на тонус артерій і роботу серця.

Сірчисті сполуки беруть участь у виробленні оксиду азоту — речовини, що розширює судини, завдяки чому кров легше циркулює.

Згідно з обсерваційними дослідженнями, регулярне вживання цибулевих овочів пов'язане з нижчим рівнем холестерину ЛПНЩ («поганого» холестерину), який сприяє розвитку атеросклерозу.

Слід розуміти, що сам по собі цибуля-севок не здатна істотно знизити тиск, проте є хорошим елементом щоденного раціону, корисного для серця.

Підтримка кишечника та травлення

Цибуля-севок містить інулін — різновид розчинної клітковини, яка не перетравлюється і досягає товстого кишечника в незміненому вигляді.

Там вона стає їжею для корисних бактерій Bifidobacterium і Lactobacillus, які перетворюють її на коротколанцюгові жирні кислоти, включаючи бутират.

Бутират живить клітини кишкової стінки та зменшує місцеві запальні процеси, тому регулярне надходження інуліну зміцнює кишковий бар'єр.

Крім того, цибуля-севок стимулює виділення слини та шлункового соку, оскільки її запах запускає травні реакції вже в порожнині рота.

Однак людям із синдромом подразненого кишечника слід бути обережними.

Інулін належить до групи вуглеводів FODMAP, які у чутливих людей можуть викликати здуття живота. У таких випадках краще починати з невеликої порції — близько 20–30 г.

Максимальну користь цибуля-севок приносить у сирому вигляді, тому її найкраще додавати в бутерброди, салати та сирні закуски.

Обережність слід дотримуватися людям з рефлюксом і виразковою хворобою шлунка, оскільки гострі сполуки можуть подразнювати слизову оболонку.