НАБУ та САП ініціювали усунення віце-прем'єра Чернишова: усі деталі

НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура подали до Вищого антикорупційного суду клопотання про відсторонення віцепрем'єр-міністра України Олексія Чернишова від займаної посади. Одночасно антикорупційні органи просять суд призначити йому запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 120 мільйонів гривень.

Серед додаткових вимог - зобов'язання з'являтися за викликом до слідчого, прокурора або до суду, повідомляти про зміну місця проживання та роботи, не залишати населений пункт без дозволу, здати закордонні паспорти, утримуватися від контактів з іншими фігурантами справи та свідками, а також носити електронний браслет. Ці умови, як зазначає САП, узгоджені з урахуванням встановлених ризиків і судової практики в аналогічних справах. Враховувалося й те, що підозрюваний самостійно прибув до НАБУ після повернення в Україну.

Суд, у разі задоволення клопотання, встановить строк у п'ять днів для внесення застави.

У чому звинувачують віцепрем'єра?

Олексій Чернишов отримав підозру 23 червня - йому інкримінують зловживання службовим становищем та отримання хабара. Він став шостим фігурантом справи про корупційну схему у будівельній галузі за участю високопосадовців.

Антикорупційні органи просять суд призначити Чернишову заставу у розмірі 120 мільйонів гривень, а також накласти на нього низку обов'язків, включаючи регулярне прибуття до слідчого, заборону виїзду без дозволу, здачу закордонних паспортів, відмову від спілкування з іншими фігурантами та свідками, а також носіння електронного браслета. Прокурори підкреслюють, що запропонований запобіжний захід заснований на існуючих ризиках і враховує судову практику. Також береться до уваги, що підозрюваний самостійно повернувся до України та з'явився до НАБУ на виклик. Якщо суд ухвалить рішення, Чернишов зобов'язаний буде внести заставу протягом п'яти днів. У разі порушення умов запобіжного заходу прокурор зможе клопотати про посилення обмежень.

За версією слідства, столичний забудовник організував схему для незаконного одержання ділянки землі у Києві під житлову забудову. Для цього він звернувся до тодішнього міністра розвитку громад та територій. Слідчі вважають, що Чернишов у змові з іншими чиновниками сприяв передачі землі державному підприємству, яке згодом підписало інвестиційні договори з потрібною будівельною компанією. За цими угодами забудовник мав передати частину майбутніх квартир державі. Проте оцінку землі та будівель було занижено майже вп'ятеро, що могло призвести до недоотримання держвласності на суму понад 1 млрд гривень. Угоду вдалося зупинити завдяки арешту дільниці.

Як стверджує слідство, на подяку за сприяння міністр отримав значну знижку на квартири у вже збудованих будинках. Вартість квадратного метра складала від 1 до 8 тисяч гривень за ринкової ціни від 30 тисяч. Таким чином, він отримав неправомірну вигоду на суму понад 14,5 млн. гривень. На частину цих квартир вже накладено арешт. Чернишову інкримінують дії за кількома статтями Кримінального кодексу, а решті фігурантів справи раніше було обрано запобіжні заходи, включаючи утримання під вартою з альтернативою застави.