МОН запускає підготовку до трирічного бакалаврату з додатковими курсами для абітурієнтів

Заступник міністра освіти і науки України Микола Трофименко повідомив, що для абітурієнтів, які кардинально змінюють напрям навчання після старшої профільної школи, передбачені додаткові "компенсаційні" курси. Така ініціатива є частиною механізму впровадження трирічного бакалаврату в Україні, пише Судово-юридична газета.

Що відомо про реформу освіти

За словами Трофименка, МОН переходить до практичного етапу реалізації змін на обох рівнях освіти та розпочинає підготовку експерименту із запровадження трирічного бакалаврату. Найближчим часом планується сформувати робочі групи, які займуться розробкою нормативної та методичної бази проєкту.

Освітні програми та навчальні плани мають бути підготовлені заздалегідь, щоб у 2029 році заклади вищої освіти були готові до експериментального запуску.

З 2030 року трирічний бакалаврат має стати стандартною моделлю для тих спеціальностей, де це академічно та професійно обґрунтовано.

Профільна старша школа змінює підготовку випускника. Вищий навчальний заклад теж має змінитися. Там, де це дозволяють зміст програми, результати навчання та вимоги до професії, бакалаврат має ставати трирічним. Далі - дворічна магістратура. Це відповідає сучасним тенденціям розвитку європейської освіти. Саме в цьому напрямку вже рухається вища освіта: більша суб'єктність студента, індивідуальні освітні траєкторії, гнучкість у побудові програми, оновлення стандартів. Частина абітурієнтів, які радикально змінюватимуть профіль освіти після отримання атестата про повну загальну середню освіту, матимуть змогу пройти додатковий "компенсаційний" курс, - зазначив заступник міністра освіти.

Водночас, як наголосив Трофименко, не йдеться про автоматичне скорочення термінів навчання для всіх.

Для низки спеціальностей, зокрема тих, що пов'язані зі складними технологіями або безпекою та здоров'ям людей, триваліший цикл підготовки залишиться необхідним.

Посадовець підкреслив, що законодавча можливість для такого формату існує вже давно: бакалаврський рівень визначено як програми обсягом 180-240 кредитів ECTS. Завдання МОН - зробити цю модель системною там, де вона доцільна, а не одиничною практикою.

Окремо він звернувся до університетів із закликом розширювати підходи до освіти, виходячи за рамки класичної моделі "бакалаврат - магістратура".

Освіта дорослих має стати для університетів окремим напрямом роботи. Ідеться про короткострокові програми, сертифікаційні програми, підвищення кваліфікації, освіту для ветеранів, навчання для тих, хто змінює професію, повертається до навчання після перерви, внутрішньо переміщених осіб і ветеранів, або для тих, хто потребує нових компетенцій для ринку праці. Такий попит уже є, і він тільки зростатиме, - зазначив чиновник.

За словами Трофименка, попит на такі формати вже сформований і зростає. Ринок неформальної освіти це підтверджує, і часто в ньому працюють викладачі університетів.

Для закладів вищої освіти це означає нову аудиторію, тісніший зв'язок зі спільнотами та додаткові можливості розвитку в умовах змін демографії та ринку праці.

Попереду багато спільної роботи, і напрямок уже визначено: профільна старша школа та профорієнтований абітурієнт, гнучкіша вища освіта, сильніші заклади освіти, коротший шлях до професії там, де це можливо, та більше можливостей навчатися впродовж усього життя, - додали в МОН.