Мами в пуантах - як балерини ламають табу в професії

"Ми танцюємо з любові до мистецтва", - цю фразу балерини чують часто. Але любов до мистецтва не оплачує оренду житла і дитячі підгузки.

У найбільших балетних компаніях США зростає рух за права матерів: артистки вимагають оплачуваної декретної відпустки, гнучкого графіка і нормального ставлення до вагітного тіла. Поки ж багатьом доводиться обирати між професією і материнством - або працювати до знемоги без підтримки.

Про боротьбу американських балерин пише Elle.

Однією з перших заговорила про це Александра Басмагі, солістка American Ballet Theatre (ABT). У 2019 році вона викладала в балетних школах Нью-Йорка, перебуваючи на четвертому місяці вагітності, щоб компенсувати втрату доходу. Її офіційний декрет почався незабаром після гастролей, але не з її ініціативи. Зарплата за час відпустки скоротилася на 80%.

"Це було не вороже ставлення, просто мені здавалося, що в мене немає голосу", - згадує Басмагі. - "Усі робили так до мене, і я подумала - напевно, це норма".

Але вже в пандемію вона зрозуміла: це не норма, а системна проблема. Разом з іншими танцівницями, зокрема Лорен Пост, Басмагі організувала чат для матерів із різних балетних компаній США. Почалося все з підтримки в скрутний час - а переросло в спільну боротьбу за справедливість.

Результати опитування були шокуючими: у деяких трупах жінки отримували повну оплату до пологів, в інших - змушені були йти в неоплачувану відпустку. Хтось витрачав усі місяці декрету ще до народження дитини. Багато хто просто йшов із професії.

"Я навіть не думала, що можна залишатися в компанії до пологів, поки не почула про такий досвід від інших", - каже Басмагі.

За словами Трейсі Джонс з Американської гільдії музичних артистів (AGMA), у балеті довгий час домінували тілесні та гендерні стереотипи: худе тіло, ідеальна форма, відсутність вагітності. Але ситуація змінюється: нові контракти дозволяють працювати в легкому режимі - допомагати в офісі, репетиціях, викладати. Також прописуються права для батьків незалежно від статі.

"Вагітне тіло в балеті часто вважають незручним, бо воно не вписується у звичний образ", - зазначає професорка та хореографиня Алі Даффі.

У США досі немає федерального закону про право на оплачуваний декрет. Через це кожна компанія діє по-своєму, і танцівниці залежать від доброї волі керівництва. Елізабет Інтема з проєкту Dance Data Project каже: "Коли немає загального стандарту, страждають усі: і артисти, і компанії".

Жослін Вотсон, колишня танцівниця однієї з труп, пішла з роботи на сьомому місяці вагітності - просто тому, що в компанії не існувало декретної політики.

"Якби була можливість тимчасово перейти на іншу роль - це б усе змінило", - вважає вона.

Нині ABT працює за новим колективним договором, у якому передбачені відпустки для обох батьків і можливість залишатися на контракті до рішення самої танцівниці. Солістка Бетсі Макбрайд танцювала до середини вагітності, а потім перейшла на викладання та адміністративну роботу.

"Якби я просто пішла в декрет, у мене б не вистачило грошей. Зараз у мене була стабільна зарплата і можливість працювати до пологів", - розповідає вона.

Чжун-Цзин Фан була вагітна другою дитиною протягом усього літнього сезону 2024 року. Перші чотири місяці вагітності вона продовжувала виступати, а потім зосередилася на спостереженні за репетиціями та участі у зустрічах зі спонсорами і донорами. У листопаді вона приєдналася до інкубаторного проєкту ABT як хореограф.

Фан вважає, що материнство зробило її більш вільною як артистку. Поєднувати обидва шляхи - непросто (і вона особливо відзначає внесок свого чоловіка в догляд за дитиною), але вона не вірить, що танцівниця зобов'язана обирати тільки одну роль.

"Я - танцівниця. Я - мати. Разом це створює цілісний образ того, ким ти стаєш на сцені", - каже вона.

Художній керівник Ballet West Адам Склута пояснює: після узгодженої дати початку декрету танцівниці можуть виконувати "легкі" обов'язки, а потім піти в оплачувану відпустку, прописану в контракті. Також діє батьківська відпустка.

Одна з активісток - Еллісон ДеБона, керівниця artÉmotion і колишня солістка Ballet West. Вона відкрито ділиться досвідом повернення до сцени з післяпологовою депресією і вигоранням.

"Я була в залі з електронним молоковідсмоктувачем під купальником. Ніхто не розумів, через що я проходжу", - каже вона.

Разом з Інгрід Сільвою вони заснували колаборацію Dancers & Motherhood, щоб підтримувати батьків у професії. Мета - включити базові гарантії в контракти AGMA та інші нормативи.

"Вагітність не повинна означати кінець кар'єри. Ми повинні не просто бути батьками й артистами - ми повинні отримувати задоволення від обох цих ролей", - підкреслює Басмагі.

Вона пішла з ABT у 2024 році після 13 років на сцені, але продовжує боротися за права тих, хто йде слідом.

Танцівниці продовжують боротися за робоче середовище, більш відкрите для батьків і сімей.

"Це неймовірне відчуття - знати, що ми не одні і підтримуємо одне одного", - каже Фан. "Тепер, коли я стала частиною цього руху, я буду використовувати свої сили, щоб захищати і продовжувати допомагати молодому поколінню"