Короткозорість пов'язали не стільки з екранами, скільки зі звичкою читати в напівтемряві

Посилення короткозорості (міопії) останніми роками часто пов'язують зі "шкодою екранів". Але дослідники з Коледжу оптометрії SUNY (Нью-Йорк) вважають, що причина може бути ширшою: важливу роль відіграє не сам смартфон або планшет, а те, як саме ми використовуємо зір у приміщенні - особливо коли довго дивимося на близьку відстань при слабкому освітленні.

Робота, опублікована в Cell Reports, пропонує об'єднуючу гіпотезу, яка пояснює, чому на розвиток і прогресування міопії впливають найрізноманітніші чинники - від читання і роботи "поблизу" до яскравого світла на вулиці і навіть деяких методів лікування.

У чому ідея

Коли людина фокусується на близькому об'єкті (книга, телефон, ноутбук), око "підлаштовує різкість": змінюється робота кришталика (акомодація), а зіниця може звужуватися, щоб картинка стала чіткішою. На вулиці зіниця теж звужується - але там багато світла, і сітківка все одно отримує достатньо освітлення.

Проблема, за версією авторів, виникає в приміщенні при тьмяному світлі. У такій ситуації складається "невдале поєднання":

• людина довго дивиться зблизька,

• зіниця звужується через фокусування,

• світла навколо мало,
  і в підсумку на сітківку може потрапляти недостатньо світла. Автори припускають, що при тривалих періодах такої "низької освітленості сітківки" змінюється робота зорової системи - і це може бути одним із механізмів, пов'язаних із розвитком/посиленням міопії.

Чому це може об'єднувати різні спостереження

Дослідники зазначають: різні способи контролю міопії (наприклад, мультифокальні лінзи, атропінові краплі, рекомендації частіше бувати надворі) можуть працювати тому, що зменшують надмірну акомодацію та/або допомагають забезпечити більш "правильне" освітлення сітківки.

При цьому гіпотеза робить практичний висновок-попередження: будь-які методи контролю можуть працювати гірше, якщо людина регулярно проводить довгі періоди зблизька і в напівтемряві.

Автори підкреслюють, що це не остаточна відповідь, а фізіологічна гіпотеза, що перевіряється, яка по-новому пов'язує звички, освітлення і фокусування погляду. Подальші дослідження мають підтвердити, наскільки саме цей механізм пояснює зростання короткозорості у людей.