"Йому краще тримати язик за зубами", - чим Зеленський розлютив партнерів у ЄС, пишуть західні ЗМІ


Наполегливі зусилля президента України Володимира Зеленського щодо швидкого вступу України до ЄС посилюють напруженість у відносинах з європейськими столицями.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Financial Times.
Як пише видання, відмова лідерів ЄС прискорити процес вступу України викликала розчарування в Києві, а дедалі більш євроскептична риторика адміністрації Зеленського підриває зусилля з пошуку компромісу.
Протягом останніх тижнів Франція та Німеччина запропонували поетапний процес, за яким Україна отримуватиме "символічні" переваги та поступовий доступ до механізмів ЄС в обмін на виконання етапів реформ.
За словами офіційних осіб, це означатиме, що до отримання повноправного членства залишиться щонайменше десять років.
Відповідаючи минулого тижня в Києві на запитання журналістів щодо франко-німецької пропозиції, Зеленський закликав ЄС бути справедливим і заявив, що Україні не потрібне символічне членство.
За словами двох українських урядовців, Зеленський доручив своїм дипломатам не розглядати і навіть не вступати в жодні дискусії з урядами країн ЄС щодо таких пропозицій, а говорити тільки про повне членство в ЄС.
Ми навіть не будемо це обговорювати, - розповів один з українських чиновників.
Під час неформального саміту на Кіпрі у квітні кілька лідерів ЄС намагалися стримати очікування українського президента, повідомили двоє людей, обізнаних із ходом переговорів.
Йому довелося почути кілька гірких правд. Це буде не так просто, як він думає, - сказав неназваний чиновник.
Однак Зеленський налаштований відстоювати свою максималістську позицію, кажуть українські чиновники.
Один із них зазначив: Київ вірить, що ЄС "з часом стане більш реалістичним" і наблизиться до української позиції.
Кілька дипломатів ЄС заявили, що розуміють тиск, під яким перебуває Зеленський після чотирьох років війни, і розуміють його розчарування.
Але вони наголошують, що процес розширення має залишатися заснованим на заслугах, і вказують, що з припиненням прямої військової та фінансової підтримки з боку США та відчуттям відсторонення від мирного процесу ЄС зараз є найважливішим партнером України.
Ми - єдині друзі, які в нього є, тому йому, мабуть, краще тримати язик за зубами, - сказав неназваний чиновник.
Дипломати та чиновники ЄС заявили, що реформаторські зусилля країни ослабли, особливо в критично важливій сфері верховенства права та антикорупційних заходів.
Вони також вказали на прострочені терміни впровадження законодавства, яке б дало змогу Києву отримати ширший доступ до ринків енергоносіїв і промислових товарів ЄС.
Київ також чинить опір проханню Брюсселя підвищити податки для бізнесу як умову для виділення частини кредиту в розмірі 90 млрд євро, аргументуючи це тим, що це стане тягарем для економіки.
Їхні внутрішні реформи зупинилися. Це погано, і всі це знають, - розповів неназваний співрозмовник.
Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що Україна розраховує вступити до ЄС уже 2027 року. Утім у Європі такі терміни вважають занадто оптимістичними.
Зокрема канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наголошував, що приєднання України вже з наступного року є нереальним. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський також виступив проти прискореного вступу.
Крім того, майбутній прем'єр Угорщини Петер Мадяр заявив, що Україна не може швидко приєднатися до ЄС через війну.
Водночас у самому Євросоюзі наголошують на необхідності виконання умов для членства. Так, єврокомісар Марта Кос окреслила ключові вимоги для вступу.
Тим часом західні ЗМІ зазначають, що частина країн ЄС побоюється розширення блоку.
- Справа про резиденцію "Династія": НАБУ уточнили поточний статус президента в розслідуванні
- Україна заявила про припинення вогню: деталі пропозиції та коментар МЗС
- Українські дрони можуть прилетіти на парад 9 травня. Росія вже не така сильна, як раніше - Зеленський
- Прем'єр Чехії Бабіш уперше проведе зустріч із Зеленським на саміті в Єревані
- Що запропонує Україні ЄС замість членства

Журналістка, публіцистка, експертка з європейської інтеграції та українсько-польського діалогу. Авторка декількох польських медіа, серед яких тижневик Polityka, онлайн-видання Oko.press та інші













