Героїні медичного тилу. Шість історій жінок, які допомагають найвразливішим українцям під час війни

  1. Головна
  2. Соціалка
  3. Медреформа
  4. Героїні медичного тилу. Шість історій жінок, які допомагають найвразливішим українцям під час війни
Як волонтерки, активістки, лікарки та медсестри рятують життя тисячам важкохворих українців під час війни
Топ
Ексклюзив
Фото
20:00, 23.05.2023

Жінки складають абсолютну більшість у медичній системі та системі соцзахисту України, а також у дотичних громадських організаціях. В умовах війни вони забезпечують безперервність лікування, надають психологічну підтримку та допомогу в реабілітації. Навіть попри власний пережитий досвід окупації та втрат.



Соцпортал зібрав історії волонтерок, активісток, лікарок та медсестер, які ілюструють різні аспекти жіночої праці під час війни.

Медичні волонтерки відіграють ключову роль у забезпеченні терапії хронічних захворювань внутрішньо переміщених осіб, що належать до вразливих категорій.

Героїні медичного тилу. Шість історій жінок, які допомагають найвразливішим українцям під час війни

Я — Алла Ходак, керівниця БО «100% життя. Одеса». Війна нас застала у потязі, коли ми їхали кататися на лижах разом із моїми синами. Я не вірила, що війна почнеться, але колеги з центрального офісу БО «100% життя» взяли зброю і пішли захищати Київ, це було перше усвідомлення, що вже війна. Повернулася додому в Одесу, де ми почали допомагати постраждалим через війну.

Моя команда в благодійній організації «100% життя. Одеса» не перестає працювати над виявленням людей з ВІЛ.

Як українці з ВІЛ знаходять підтримку в умовах війни
Топ

Як переживають війну українці з ВІЛ. Історії військового та вагітної

10:55, 19.05.23
Олена Ткаліч
Олена Ткаліч

Ми також допомагаємо продуктовими наборами та медичними засобами. Я вірю, що українці повинні бути здоровою нацією, щоб відбудувати нашу країну. Тому ми проводимо тестування на ВІЛ всіх охочих, в тому числі й внутрішньо переміщених осіб. Ми залучаємо медичних сестер, які здійснюють тестування і консультування про ВІЛ-інфекцію. Ми також залучили сімейних лікарів, щоб люди могли підписати декларації під час наших акцій тестування та перевіряти своє здоров’я вчасно. Ми всі заточені на перемогу в цій боротьбі проти ВІЛ та війни.

Медперсонал забезпечує доступ до якісної планової медичної допомоги для цивільних осіб та військовослужбовців

Героїні медичного тилу. Шість історій жінок, які допомагають найвразливішим українцям під час війни

Мене звати Емілія Криницька. Я працюю медичною сестрою стаціонару в Інституті патології крові у Львові. У нашій лікарні лікують онкохворих пацієнтів, багато з яких страждають від лімфом, лейкемій та мієлом. Під час війни наша робота стала значно складнішою, особливо коли починаються обстріли. Коли звучить сирена, нам доводиться евакуювати всіх пацієнтів з п'ятого поверху до підвалу. Це особливо складно для важких пацієнтів, яких ми змушені залишати на третьому поверсі в реанімації.

У зв'язку з війною ми тепер частіше відпускаємо пацієнтів додому, тих, що раніше залишалися на ніч. Щодо персоналу — ми маємо достатньо лікарів, але коли звучить сирена, хірурги ризикують своїм життям, аби зберегти життя своїм пацієнтам.

Я також є депутаткою ОТГ і на цій посаді займаюся питаннями бюджетної комісії та добровільної оборони села. На початку повномасштабної війни ми формували добровільну оборону та захищали такі важливі обʼєкти, як залізничний міст.

Я не розглядаю можливість виїзду за кордон через свої чисельний обов'язки тут. Наші пацієнти потребують допомоги, особливо тепер, під час війни.

Я хочу сказати всім медикам, що працюють в умовах війни, що вони не самі. Ми всі разом боремося за мир і здоров'я наших пацієнтів. Нам потрібно триматись разом, підтримувати одне одного і не здаватись. Ми повинні продовжувати робити свою роботу, бо вона є дуже важливою для нашої країни.

Жінки-волонтерки, лікарки та медсестри рятують життя тисячам важкохворих українців в ургентному стані, забезпечуючи безперервність лікування та підтримку життєво важливих процесів.

Героїні медичного тилу. Шість історій жінок, які допомагають найвразливішим українцям під час війни

Я — Анжела Мойсеєнко, голова правління БО «Чернігівська МЕРЕЖА», і я пам'ятаю той страшний день, коли війна вривалася в наше життя. Ми були готові до неї, але все одно неочікуваність подій залишила нас знепокоєними й наляканими. Але ми не здалися і не стали просто бігти з Чернігова. Наша місія була важливішою за все і ми продовжували допомагати людям, особливо тим, хто живе з ВІЛ.

Ми працювали цілодобово, забезпечуючи ВІЛ-позитивних людей антиретровірусною терапією. Ми були готові йти на будь-які жертви, щоб допомогти тим, хто потребує допомоги. Я дуже пишаюся нашою командою і знаю, що ми зробили все можливе, щоб зберегти життя тих, хто залежить від нашої допомоги.

Приміщення нашої благодійної організації знаходиться в одній будівлі із медичним центром «100% Життя». Він розташований у центрі міста. І ми в середині березня 2022 разом із соціальними працівниками, психологом, нашими дітьми збиралися там щодня. Це була можливість підтримати один одного. Завдяки партнерам, нашому відділенню, центральному офісу “100% Життя”, іншим регіональним відділенням, ми отримували гуманітарну допомогу і забезпечували людей одягом та іншими засобами. Наші соціальні працівники розносили пацієнтам ліки всіма можливими способами: пішки, на велосипедах. І навіть у березні минулого року ми тестували на ВІЛ завдяки можливостям найбільшого проєкту з тестування на ВІЛ HealthLink.

Хоча ці місяці були дуже важкими та страшними, я все ж вірю, що кожен з нас має робити все можливе для перемоги. Ми повинні бути сильними та визначеними, щоб не допустити жодної поразки. Це єдиний шлях до перемоги, і я вірю, що ми зможемо досягти її разом.

Робота жінок-волонтерок, активісток, лікарок та медсестер сприяє зміцненню громадського суспільства, пробудженню громадської свідомості та активності, а також формуванню позитивного іміджу України у світі.

Героїні медичного тилу. Шість історій жінок, які допомагають найвразливішим українцям під час війни

Я – Нія Нікель голова ГО “Епіпросвіта”. До війни ГО складалось з мене і займалось інформаційною діяльністю: просувало легалізацію медичного канабісу, відстоювало медичний бюджет України, боролось за права лікарів під час ковіду. Я готувалась до війни, ходила в тир та проходила курси домедичної підготовки, запаслась їжею, медикаментами, водою. Та сталося не як гадалося.

Мені довелось перебратись у Краків, рятуючи Єву від погіршення епілепсії та загального фізичного стану, але це все не завадило вивести роботу ГО на новий рівень.

З першого дня війни я вирішила допомагати іншим дітям з епілепсією. Створила форму заявки на ліки та інші засоби, необхідні пацієнтам, і попросила друзів з онлайн-платформи “На урок” розіслати по своїх підписниках з питанням, чи потрібна їм допомога. Так ми отримали перші 2000 заявок. Далі я шукала польські фонди, які купили нам частину ліків, інші збирали по крупицях з інших джерел. Найбільша проблема була в тому, що в українських виробників склади були в Гостомелі, Бучі, Ірпені. На жаль, їх було знищено і це був колосальний удар по медичній системі. Всі ми пам’ятаємо, що було на початку війни: ліків, фармацевтів та відчинених аптек майже неможливо було знайти. Ми почали пошук фармацевтів, які були готові вийти на роботу в аптеки. Так ми допомогли відкрити 80 додаткових аптек.

Паралельно ми постійно співпрацювали з організацією “Пацієнти України”, яка допомагала у пошуку ліків, а також підключили “Пласт” для адресної доставки до хворих.

Я згадую і навіть не можу збагнути, як у всіх волонтерів, які доєднались, організацій та бізнесу вистачило сил і мужності робити це все. У підсумку наша ГО зараз найняла співробітника, який адмініструє 10000 підопічних. Ми активно подаємось на гранти й сподіваємось, що нам вийде влаштувати роботу таким чином, щоб не переживати за зарплати менеджерів та мати можливість купувати необхідні ліки, а не ті, що є на складах.

Діти з епілепсією завжди невидима категорія і для держави, і для соціуму. Часто їх тіла понівечені ДЦП та іншими хворобами й щодня вони переживають стільки болю, скільки більшість людей не назбирає за ціле життя. Моя головна мета, щоб ці пацієнти отримували все, що їм належить: від ліків до освіти, а ми як соціум думали про поліпшення якості їхнього життя, а не банального виживання.

Жінки-волонтерки та активістки діють як координаторки збору ресурсів та благодійних внесків, що дає можливість забезпечити надання допомоги та ресурсів, необхідних для підтримки потерпілих від війни.

Героїні медичного тилу. Шість історій жінок, які допомагають найвразливішим українцям під час війни

Я — Тетяна Бондарчук, голова Хмельницького обласного підрозділу ВГО "Об'єднання українок "Яворина", дружина (не люблю слова вдова) Героя України, Героя Небесної Сотні Сергія Бондарчука, який загинув 20 лютого 2014 року, одержав несумісне з життям поранення з вогнепальної зброї на вулиці Інститутській у Києві, коли рятував, виносив поранених побратимів. Війна почалася для мене особисто в лютому 2014 року. А волонтерська діяльність стала наслідком втрати коханого чоловіка, невигойного душевного болю, який не вщухав ні на мить. Першими кроками стали допомога Воїнам у військових шпиталях, дітям — у сиротинцях, школах-інтернатах, знедоленим стареньким — у будинках для літніх людей, пошуки однодумців, небайдужих людей. У 2015 році були створені та офіційно зареєстровані ВГО "Об'єднання українок "Яворина" і Хмельницький обласний підрозділ громадської організації, який я маю честь очолювати з часу створення. Нам вдалося обʼєднати патріотичних жінок — українок різного віку, різних професій, для яких сенсом життя є Перемога України в російсько-українській війні, підтримка ЗСУ. А далі були тисячі волонтерських доріг, поїздки з допомогою бійцям у зону бойових дій, на Донеччину і Луганщину, та обов'язкове відвідування будинків дитини, шкіл-інтернатів.

З 24 лютого 2022 року, після повномасштабного вторгнення росії в Україну, ми прийняли рішення зосередитися на пріоритетному напрямку, підтримці ЗСУ. На прохання побратимів припинили особисті поїздки з волонтерською допомогою воїнам, а максимально працюємо над забезпеченням їх усім необхідним. Не перестаю захоплюватися своїми патріотичними, працьовитими, невтомними посестрами, які роблять усе можливе для перемоги. Кожна з них — неповторна перлина незламності, нескореності, мудрості, милосердя, небайдужості, доброти. Плетемо маскувальні сітки, виготовляємо маскувальні костюми для снайперів і розвідників, робимо сухі борщі, супи, печемо, готуємо різноманітні смаколики, шиємо прапори, пакуємо, вантажимо допомогу захисникам України. А доставляють усе, приготовлене волонтерками, активістками "Об'єднання українок "Яворина", нашими друзями, прихильниками, благодійниками, доставляють на передову наші побратими-волонтери. А ще частими гостями в нашому волонтерському пункті є бійці, які повертаються на фронт після лікування, реабілітації чи короткотривалої відпустки. Кожному з них ми приділяємо максимум уваги та традиційно вантажимо гостинці їм та їхнім друзям.

На війні найвразливішу частину населення становлять діти, літні люди та особи з важкими захворюваннями. Волонтерки, активістки, лікарки та медсестри беруть на себе відповідальність за захист їхніх прав та гідності. Вони допомагають забезпечити потреби цих людей, адаптувати їх до нових умов життя та організовують різноманітні програми для їх реабілітації та розвитку.

Героїні медичного тилу. Шість історій жінок, які допомагають найвразливішим українцям під час війни

Мене звати Світлана Свириденко, і я є президентом благодійної організації "БФ "Український ресурсний центр". За багато років роботи в організації я дуже добре знаю Донецьку область і те, як війна змінила життя людей там.

Війна стала найважчим випробуванням для нашої організації, особливо для роботи в Донецькій області. Ми пройшли через багато складних моментів, але наша команда змогла подолати всі виклики, завдяки нашій сильній волі та цілеспрямованості.

Ми є частиною найбільшого в країні проєкту з тестування на ВІЛ — USAID HealthLink. В Донецькій області ми працюємо у партнерстві з медичними закладами, організовуючи тестування на ВІЛ та інші програми для підтримки людей з інфекційними захворюваннями. Це особливо важливо в умовах війни, коли доступ до якісної медичної допомоги стає набагато складнішим.

У нашій роботі ми звикли до постійного пересування через зону ООС та евакуації персоналу закладів охорони здоров’я. Але, попри все, ми продовжуємо допомагати людям та робити все можливе, щоб зробити їх життя трохи кращим.

Віра у краще майбутнє та бажання допомагати, рятувати та жити — це те, що допомагає нам триматися та продовжувати роботу в таких складних умовах. Я вірю, що разом ми зможемо змінити світ на краще, і я пишаюся можливістю працювати з такою чудовою командою, щоб зробити наш світ кращим для кожного.

Потрібно жити тут і зараз, - ці слова стали для мене важливим дороговказом в нашій роботі.

Ми не можемо чекати на кращий момент або кращі умови, ми повинні працювати з тим, що маємо, і допомагати людям зараз. Наша організація зосереджена на допомозі людям у найбільш вразливих групах, зокрема, людям з інфекційними захворюваннями, а також жінкам та дітям, які потерпають від насильства. Ми працюємо над тим, щоб зробити їхнє життя кращим та безпечнішим.

Я дуже горда тим, що ми зуміли зібрати таку сильну команду, яка вміє працювати в умовах війни та складних ситуацій. Ми знаємо, що наша робота важлива, тому ми працюємо наполегливо та цілеспрямовано, щоб забезпечити якнайбільше підтримки тим, хто цього потребує.

Хоча наша робота далека від легкої, я вірю, що ми зможемо змінити світ на краще, один проєкт та один день за раз. І якщо кожен з нас зробить хоча б одну добру справу, то разом вплив буде разючим.

Тому я закликаю кожного, хто читає цей текст, долучитися до благодійних проєктів та допомагати тим, хто цього потребує. Ми всі можемо зробити світ кращим місцем для життя, один день та одна добра справа за раз.

Як пережити домашнє насилля в умовах війни
Топ

Домашнє насилля. Де шукати захисту та підтримки в умовах війни

10:56, 19.05.23
Ірина Юхимчук
Ірина Юхимчук
Мар'я Гриневич
Пише про культуру на SOCPORTAL.INFO

Мар'я Гриневич, проєктна менеджерка, журналістка, співавторка Путівника Священні гори Подніпров'я, Курсу лекцій: Культова топографія Середньої Наддніпрянщини.

Новини по темі

Популярні новини

Новини про війну

Останні новини