Де було ваше місто 300 млн років тому? Вчені зробили онлайн-карту
Вчені створили онлайн-інструмент, який дає змогу дізнатися, де знаходилося ваше місто мільйони років тому. Сервіс Paleolatitude.org показує, на якій широті розташовувалася обрана точка Землі в далекому минулому - аж до часів суперконтиненту Пангея, близько 320 млн років тому.
Paleolatitude.org розраховує не зовнішній вигляд стародавнього міста або ландшафту, а його палеошироту - положення щодо екватора і полюсів у минулому. Це важливо, тому що континенти постійно рухаються, і територія, де сьогодні розташоване конкретне місто, мільйони років тому могла бути в іншому кліматичному поясі.
Деталі
Нова версія Paleolatitude.org 3.0 ґрунтується на більш детальній глобальній палеогеографічній моделі. Вона враховує не тільки великі тектонічні плити, а й складні гірські пояси, малі плити і фрагменти зниклих континентів, сліди яких збереглися в сучасних гірських системах.
Наприклад, розрахунок Paleolatitude.org 3.0 для Києва показує, що територія столиці України за останні 320 млн років сильно змінювала своє положення щодо екватора. Близько 320 млн років тому вона перебувала майже біля екватора - приблизно на 5° північної широти. Потім поступово зміщувалася північніше: близько 280-260 млн років тому була вже в районі 20-25° пн. ш., а до 220-200 млн років тому досягла приблизно 45-50° пн. ш.
Максимально північного положення ця територія, згідно з графіком для Києва, досягала близько 190-200 млн років тому - приблизно 52° пн. ш. Потім вона трохи змістилася південніше, до 38-40° пн. ш. приблизно 150-130 млн років тому, після чого знову поступово рухалася до нинішнього положення. Сьогодні Київ розташований приблизно на 50° північної широти.
Простіше кажучи, територія нинішнього Києва за сотні мільйонів років "переїхала" від майже екваторіальних широт до помірних північних. Тож клімат тут у різні геологічні епохи міг бути зовсім іншим, бо ділянка земної кори, на якій він сьогодні розташований, тоді розташовувалася в іншому кліматичному поясі.
Чому це важливо
Широта безпосередньо впливає на клімат: від неї залежить кут падіння сонячних променів, температура, сезонність і умови для життя. Тому вченим, які вивчають стародавні породи, рослини і тварин, важливо розуміти, де ці знахідки перебували в момент формування, а не тільки де вони лежать сьогодні.
Оновлена модель допомагає точніше відновлювати стародавній клімат, рух континентів та історію біорізноманіття. Наприклад, вона може бути корисною для вивчення масових вимирань: які широти ставали непридатними для життя першими, де зберігалися "сховища" для видів і як рослини і тварини мігрували під час зміни клімату.
Для звичайного користувача сервіс теж цікавий: він показує, що звичні місця на карті не завжди були там, де ми звикли їх бачити. За геологічний час міста, країни і цілі континенти проходять величезний шлях разом із тектонічними плитами.
Бекграунд
Палеошироту можна розраховувати за допомогою даних про давнє магнітне поле Землі. Деякі мінерали в породах під час формування зберігають напрямок магнітного поля, а воно пов'язане з широтою. За такими даними геологи відновлюють, де перебувала порода мільйони років тому.
Першу версію Paleolatitude.org було описано в PLOS One 2015 року, вона давала змогу розраховувати палеошироти за останні 200 млн років. Нова версія 3.0 розширює розрахунки до 320 млн років і підвищує деталізацію реконструкцій.
Джерело
Paleolatitude.org 3.0, Утрехтська палеогеографічна модель і робота Paleolatitude.org 3.0: a calculator for paleoclimate and paleobiology studies based on a new global paleogeography model. Опис попередньої версії калькулятора опубліковано в PLOS One 2015 року.