Чому в школах зростає використання російської мови, пояснюють експерти

Частина дітей навіть з україномовних родин переходить на російську у спілкуванні з однолітками та в соцмережах.

Експерти попереджають: мовне середовище безпосередньо пов'язане з тим, наскільки дитина розуміє навчальний матеріал і як навчається загалом, пише у статті Суспільне.

Приводом для нової хвилі обговорень став інцидент у Чернівцях, де під час уроку учень попросив учительку географії: "Ми не розуміємо. Державною, будь ласка". У відповідь, ідеться в публікації, пролунала образа. Після розголосу і службового розслідування педагог написала заяву на звільнення.

Офіційна статистика підтверджує: проблема не поодинока. За дев'ять місяців 2025 року Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови отримав 145 скарг на порушення закону "Про функціонування української мови як державної" у сфері освіти.

Щорічний моніторинг застосування державної мови в школах із 2022 року спільно проводять Уповноважений і Державна служба якості освіти. Він показав: у 2024/2025 навчальному році в середньому 14% вчителів на уроках і 21% на перервах розмовляли не українською. У Києві ситуація складніша: майже кожен четвертий педагог порушував мовний закон на уроках, а на перервах це робили 40% вчителів.

Паралельно фіксується і російська мова серед учнів. За даними того ж моніторингу, на перервах лише 48% опитаних дітей спілкувалися виключно українською, на уроках - 60%. Поза школою українська звучить ще рідше: з друзями лише українською говорили 44% учнів, удома - 49%. При цьому тільки або переважно російською з друзями спілкуються 14% школярів, удома - 12%, решта змішують мови або використовують їх приблизно порівну.

У Державній службі якості освіти наголошують: мова повсякденного спілкування впливає на результати навчання.

Діти, які вдома спілкуються російською, з найбільшою ймовірністю гірше знають українську. Через це вони не можуть повністю засвоїти матеріал: не все, що читають або чують на уроках математики, фізики чи історії, зрозуміло для них. І це, безумовно, впливає на їхні навчальні результати, - пояснює заступник голови служби Іван Юрійчук.

Він додає, що на успішність також впливають дохід сім'ї, освіта батьків та особливості школи, але навички читання з розумінням залишаються ключовими.

Цей зв'язок підтверджує й Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська.

Мовні компетентності прямо корелюють зі ступенем засвоєння навчального матеріалу. Що краще знання мови навчання, то якісніше засвоєння. Сприймати інформацію чужою мовою через посередника завжди складніше, - зазначає вона.

Окрему тривогу в дослідників викликає Київ. Активіст і засновник ГО "Спільномова" Андрій Ковальов, який із 2021 року вимірює рівень володіння українською серед дітей, каже, що навіть за україномовного навчального процесу діти продовжують спілкуватися між собою не українською. За його даними, 2024 року серед старших дошкільнят у Києві лише 15% володіли українською на достатньому рівні (називали 66-100% базових слів без підказок), а 22% "практично зовсім" її не знали. У першому класі частка дітей із достатнім активним словником зросла до 33%, але "майже дві третини" все одно не знали базової лексики.

Ковальов пов'язує це і з загальним падінням читацької грамотності: за результатами міжнародного дослідження PISA-2022 майже кожен другий 15-річний школяр в Україні (41%) не може прочитати український текст, повністю розуміючи його зміст.

Торкаючись того, чому деякі діти не переходять на українську навіть під час війни, психологиня Ольга Голубицька зазначає, що підлітковий протест, відсутність внутрішньої мотивації та страх бути "не своїм" часто сильніші за раціональні аргументи.

Проблема не в підлітках, а в суспільстві, яке не популяризує українську мову... Це спричиняє спротив, бо вікове завдання підлітка - заперечувати, - пояснює вона та наголошує: тиск зазвичай дає зворотний ефект.

У Секретаріаті Уповноваженого вважають, що кількість порушень непропорційна кількості офіційних звернень, бо батьки часто не готові конфліктувати зі школою. Заступник керівника секретаріату Сергій Сиротенко говорить про необхідність системного моніторингу, зрозумілих інструкцій для скарг і оновлення нормативної бази. За його словами, у Києві переселенці нерідко потрапляють у середовище, яке "толерантно ставиться до російської мови" і не забезпечує "мовну стійкість", через що частка російськомовності в столиці зростає.