Чому штрафи за відсутність працівників з інвалідністю часто скасовують

Від початку 2022 року українські суди винесли 1 992 рішення у таких справах.

Про це повідомляє Опендатабот.

Статистика розділилася навпіл: у 995 випадках компанії зобов'язали заплатити санкції, а в 997 випадках Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю відмовили у стягненні. Загальна сума стягнень склала понад 109,5 млн грн, а сума відхилених вимог - майже 286,5 млн грн.

Головна причина відмов проста: суди часто бачать, що компанія не ігнорувала закон. Роботодавець створював вакансії, подавав інформацію, намагався знайти кандидатів, але не зміг працевлаштувати людину з інвалідністю. У таких випадках штраф можуть не стягнути.

Деталі

За законом роботодавець повинен мати в штаті людей з інвалідністю. Якщо в компанії працює від 8 до 25 осіб, потрібно працевлаштувати мінімум одну людину з інвалідністю. Якщо працівників більше 25, норматив становить 4% від середньої чисельності персоналу.

Але на практиці суд дивиться не тільки на суху цифру в штаті. Важливо, що саме зробив роботодавець: чи створив робоче місце, чи подавав вакансії, чи шукав кандидатів, чи звітував про вакансії.

Саме тому майже половина відмов пов'язана з тим, що компанія довела: вона створила вакансії та вжила необхідних дій для працевлаштування людей з інвалідністю. Таких випадків було 482, або 48,3% усіх відмов. Ще у 286 випадках людина з інвалідністю вже була працевлаштована. Також суди відмовляли Фонду, якщо порушення не було доведено або якщо у роботодавця взагалі не було обов'язку виконувати норматив.

Найбільше таких судових рішень з початку 2022 року було в Харківській області - 560, тобто понад 28% усіх справ. Далі йдуть Черкаська область - 145 рішень, Київська - 144, Чернігівська - 140 і Дніпропетровська - 137.

Найбільше стягнення було у справі проти держпідприємства "Украерорух": суд зобов'язав компанію заплатити 5,49 млн грн санкцій і пені. А найбільша сума, яку не вдалося стягнути, пов'язана з "Енергоатомом": 2025 року суд відмовив Фонду у стягненні понад 213 млн грн, оскільки компанія довела, що створювала робочі місця, звітувала про вакансії та вживала необхідних дій.

Чому це важливо

Ця статистика показує: сам факт, що в штаті немає потрібної кількості працівників з інвалідністю, ще не завжди означає автоматичний штраф.

Для бізнесу головний висновок простий: потрібно не просто формально знати про квоту, а документувати свої дії. Якщо компанія створювала вакансії, подавала звіти, зверталася до служб зайнятості та реально намагалася знайти працівників, це може стати важливим аргументом у суді.

Для держави проблема теж очевидна. Якщо майже кожен другий позов не проходить, значить, однієї системи штрафів недостатньо. Важливо не тільки карати роботодавців, а й допомагати реальному працевлаштуванню людей з інвалідністю: створювати доступні робочі місця, прибирати бар'єри, давати зрозумілі правила і підтримувати роботодавців.

Бекграунд

Рекордним за кількістю таких судових рішень став 2023 рік - 733 рішення. У 2024 році їх було 559, у 2025-му - 452, а за перші місяці 2026 року суди винесли ще 85 рішень.

З 2026 року в Україні змінився сам механізм відповідальності. Замість класичного штрафу за невиконання нормативу тепер діє внесок на підтримку працевлаштування людей з інвалідністю. При цьому справи, які суди розглядають у 2026 році за порушення 2025 року, ще йдуть за старими правилами.

Також з 1 січня 2026 року норматив розраховується вже не за рік, а за квартал. Для деяких організацій - наприклад, закладів охорони здоров'я, реабілітаційних центрів, організацій, які займаються навчанням або доглядом за людьми з інвалідністю, - норматив становить 2%.