Чому щеплення "працюють" десятиліттями

Вчені з Університету Ерлангена-Нюрнберга (FAU) і клініки Університету Ерлангена спробували відповісти на просте запитання: чому імунітет після деяких щеплень тримається десятиліттями, а іноді й усе життя. Їхній висновок звучить несподівано зрозуміло: "найдовгоживучіші" імунні клітини - не ті, що працюють на максимумі, а ті, що рано переходять у режим економії енергії і можуть зберігатися дуже довго. Результати опубліковані в Nature Immunology.

Як модель дослідники обрали вакцинацію від жовтої лихоманки - це один із найвдаліших прикладів: у багатьох людей одного щеплення вистачає на дуже тривалий захист. Команда спостерігала за реакцією імунної системи у десятків здорових добровольців протягом року після вакцинації, а також порівняла ці дані зі зразками крові людей, щеплених 7-26 років тому.

Головними героями роботи стали Т-лімфоцити (CD8+ Т-клітини) - клітини, які допомагають знищувати заражені вірусом клітини. Після щеплення потрібні Т-клітини швидко розмножуються, але потім більша частина "армії" зникає. Залишаються лише клітини пам'яті, які здатні швидко увімкнутися при новій зустрічі з вірусом.

Дослідники детально виміряли, наскільки активно працюють різні підтипи Т-клітин (зокрема за швидкістю синтезу білка й ознаками енергетичного обміну). Виявилося, що особлива група - так звані naive-like memory T cells (TNM) - залишається найменш "витратною" за енергією, спирається переважно на мітохондріальне дихання, і саме вона переважно зберігається через десятиліття після щеплення (у дослідженні - до 26 років).

Автори трактують це так: довга імунна пам'ять тримається на "метаболічному спокої " - здатності вчасно сповільнитися і жити "на низьких обертах", залишаючись водночас готовими швидко розмножитися в разі повторної загрози. Це може допомогти в майбутньому точніше проєктувати вакцини та імунотерапії - щоб вони краще формували саме такі довговічні клітини пам'яті.