Аварія на тепломережі під мостом Патона знову показала, наскільки Київ залежить від старої інфраструктури

За даними "Київтеплоенерго", пошкоджено ділянку магістральної тепломережі діаметром 600 мм, збудованої ще 1962 року.

Через особливості прокладання мережі під мостовою конструкцією ремонт виконуватимуть верхолази зі спеціальним допуском. На час робіт тимчасово призупиняють теплопостачання для частини будинків на Русанівці та Березняках, після завершення ремонту подачу тепла обіцяють відновити.

Деталі

Сам по собі такий прорив - неприємна, але робоча історія для комунальних служб. Але у випадку з мостом Патона це ще й симптом глибшої проблеми: в одному вузлі зійшлися старий міст, стара тепломережа і хронічно відкладена реставрація. Саме тому навіть локальна аварія тут сприймається вже не як звичайний витік, а як нагадування про те, в якому режимі Київ живе з цим об'єктом останні роки.

За підсумками технічної наради на початку березня 2026 року місто підтвердило, що міст Патона можна продовжувати експлуатувати, але тільки за суворого дотримання обмежень для транспорту.

Зараз на мосту заборонено рух транспорту з навантаженням на вісь понад 7 тонн, максимальна маса одного автомобіля обмежена 17 тоннами, для колон - 10 тоннами; схема руху залишається незмінною: дві смуги з правого берега на лівий і три - у зворотному напрямку.

КМДА окремо підкреслює, що реставрація об'єкту все одно необхідна.

Важлива деталь: останнє планове обстеження конструкцій проводилося 2025 року Українським інститутом сталевих конструкцій імені В. М. Шимановського.

За його підсумками знову підтвердили необхідність реставраційних робіт, водночас балансоутримувач - КП "Київавтошляхміст" - продовжує постійний моніторинг стану мосту та експлуатаційне утримання.

За версією міста, в останні п'ять років підприємство забезпечує цілодобовий контроль і виконує необхідні роботи з утримання споруди.

Окремо місто пояснює, чому велика реставрація досі не стартувала. За словами Віталія Кличка, ще 2020 року Київ був готовий розпочати ремонт: було визначено підрядника та план робіт. Але процедуру закупівлі неодноразово оскаржували в Антимонопольному комітеті, через що рішення про переможця скасовували, а завершити процедуру і визначити генеральну проєктну організацію не вдалося.

Після початку повномасштабного вторгнення 2022 року торги скасували.

Далі, за версією КМДА, проєкт фактично перейшов до держави. У 2023-2024 роках Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України та Служба відновлення в Київській області повідомляли місту про підготовку документації для тендеру на розробку науково-проєктної документації з реставрації мосту. Однак 2025 року агентство повідомило про відсутність цільового фінансування для реалізації проєкту та визначення нового замовника робіт.

Наразі, як стверджує місто, Київ знову опрацьовує питання, хто саме буде замовником проєктної документації та подальшої реставрації.

Конкретні етапи та терміни обіцяють назвати після врегулювання організаційних питань.

Чому це важливо

Для киян ця історія важлива одразу у двох вимірах. У короткій перспективі - тому що аварія на тепломережі безпосередньо зачепила жителів Русанівки і Березняків. У ширшому сенсі - тому що вона знову показала вразливість старої міської інфраструктури: міст, який можна експлуатувати тільки з обмеженнями, і тепломережа 1962 року виявилися частиною однієї системи. І поки повноцінна реставрація не зрушила з місця, будь-які такі інциденти сприйматимуться як тривожний сигнал, навіть якщо аварійні служби спрацьовують швидко.

Бекграунд

Міст Патона залишається однією з ключових переправ між правим і лівим берегами Києва. За даними КМДА, його можна продовжувати використовувати при дотриманні чинних обмежень, але необхідність реставрації підтверджена останнім обстеженням 2025 року.