Зорепад у травні 2026: пік активності, скільки метеорів буде видно та де їх краще спостерігати

Метеорний потік Ета-Аквариди є щорічною подією, яка у 2026 році триватиме з 15 квітня по 27 травня. Найбільша інтенсивність очікується в ніч з 5 на 6 травня, хоча підвищена кількість метеорів буде помітна за кілька днів до і після цієї дати, пише 24 Канал.

Згідно з прогнозами Американського метеорного товариства, пік активності відбудеться о 3:51 за всесвітнім часом (UTC). В Україні в цей час буде майже сьома ранку, тож, зважаючи на те, що Сонце сходить зараз між 05:15 та 05:55 ранку, цей піковий момент буде нам недоступний. Проте попереду кілька чудових ночей.

Дещо нам заважатиме

Головним викликом для спостерігачів у 2026 році стане Місяць, пише Space. У період піку він перебуватиме у спадній фазі та буде освітлений на 84%. Яскраве місячне світло, що з'явиться над обрієм невдовзі після опівночі, може суттєво ускладнити видимість слабких метеорів, залишаючи доступними для ока лише найяскравіші.

Через цей фактор очікувана кількість метеорів може скоротитися до менш ніж 10 одиниць на годину для жителів Північної півкулі.

Де найкраще спостерігати Ета-Аквариди?

Географічне розташування також відіграє ключову роль. Ета-Аквариди традиційно краще спостерігати в Південній півкулі або в тропічних широтах, де радіант потоку - точка, з якої вони нібито вилітають - піднімається вище над горизонтом.

Для нас у Північній півкулі це не буде так вражаюче. Що далі на південь ви перебуваєте, то краще ви це побачите, - прокоментувала Террі Гі, менеджер планетарію Барлоу у Вісконсині.

Тоді як на півдні можна розраховувати на 40 - 60 метеорів на годину, на півночі цей показник зазвичай становить 10 - 30 об'єктів за ідеальних умов, пише Американське метеорне товариство.

Чому відбувається зорепад?

Джерелом цього зорепаду є знаменита комета Галлея (1P/Halley), яка залишає за собою шлейф космічного сміття. Земля перетинає цей потік двічі на рік: у травні це спричиняє Ета-Аквариди, а в жовтні - Оріоніди, зазначає EarthSky.

Історія відкриття цього потоку сягає кінця 19 століття. У 1870 році підполковник Г.Л. Тупман зафіксував групу метеорів у сузір'ї Водолія, а 1876 року професор Александер Стюарт Гершель математично довів зв'язок між цими спостереженнями та орбітою комети Галлея.

Метеори Ета-Акварид відомі своєю надзвичайною швидкістю - вони врізаються в атмосферу Землі зі швидкістю близько 66 кілометрів на секунду. Завдяки такій енергії вони часто залишають після себе стійкі сяючі сліди, так звані "поїзди", які можуть тривати від кількох секунд до кількох хвилин.

Особливим бонусом для жителів північних широт можуть стати "землепаси" - метеори, що летять майже паралельно горизонту, розповідає SpaceWeather.com.

Метеори, що торкаються Землі, зустрічаються рідко. Але навіть якщо ви побачите лише кілька, ви, швидше за все, запам'ятаєте їх, - стверджує Білл Кук, представник NASA.

Найкращий час для пошуку метеорів - період між 2:00 і 2:30 за місцевим часом, коли сузір'я Водолія тільки-но з'являється над горизонтом.

Як правильно спостерігати метеорний потік?

Для успішного спостереження фахівці Smithsonian Magazine радять обирати місця подалі від міських вогнів. Слід лягти на спину і дивитися в бік східного горизонту, давши очам щонайменше 20 - 30 хвилин для адаптації до темряви.

Шукайте яскраві смуги, які з'являються у вашому полі зору на частку секунди, - пояснює Ніко Адамс, астрофізик з організації SSP International.

Важливо також знайти спосіб фізично заблокувати яскравий Місяць, наприклад, за допомогою будівлі або дерева, щоб поліпшити контрастність неба. Додаткових інструментів - телескопів або біноклів - не потрібно, оскільки вони навпаки звужують ваше поле огляду, а ви не знаєте, звідки конкретно вилетить метеор.

Які метеорні потоки чекають на нас далі?

У травні залишається кілька слабших, але стабільних метеорних потоків. Найпомітнішим є Ета-Ліриди, які зазвичай активні в першій половині місяця. Це доволі скромний потік із кількома метеорами на годину, але іноді він дає короткі сплески активності. Наприкінці травня починають проявлятися Камелопардаліди, пов'язані з кометою 209P/LINEAR. У більшості років вони майже непомітні, але їхня поведінка нестабільна, і в окремі періоди вони можуть несподівано активізуватися, як це вже траплялося в попередні роки.

У червні метеорна активність традиційно низька, проте повністю "порожнім" небо не буде. У цей час домінують Дельта-Офіухіди, слабкий потік із дуже розсіяним радіантом. Його метеори повільні й часто тьмяні, тому спостерігати їх складніше. Ближче до кінця місяця починають з'являтися перші метеори Альфа-Капрікорніди, які стануть значно активнішими вже в липні. Попри невелику кількість, цей потік цікавий тим, що здатен продукувати яскраві боліди - короткі, але дуже ефектні спалахи на небі.

У липні ситуація помітно поліпшується. Активність Альфа-Каприкорніда зростає, і вони стають одним із найпривабливіших потоків середини літа саме через часті яскраві метеорити. Паралельно починає нарощувати силу значно потужніший потік Південний Дельта-Аквариди, що досягає максимуму наприкінці липня. Він дає вже десятки метеорів на годину в пікові ночі за ідеальних умов. Також у другій половині липня стартують перші метеори знаменитого потоку Персеїди, хоча їхній максимум припаде вже на серпень.