Уламок ракети SpaceX залишив на Місяці кратер шириною 18 метрів

На Місяць впала ступінь ракети Falcon 9.

У січні 2025 року ця ракета успішно доставила до Місяця посадковий апарат Firefly Aerospace Blue Ghost 1. Пізніше під впливом гравітаційних сил і сонячної активності траєкторія ступені змінилася, що призвело до її незапланованого повернення до Місяця. NASA заздалегідь розрахувало, що зіткнення відбудеться 5 серпня 2026 року. Загрози для Землі це не становило.

NASA вирішило використати цю рідкісну подію як експеримент: вчені хотіли перевірити точність розрахунків траєкторій і подивитися, який слід залишить штучний об’єкт на поверхні Місяця.

Через шість днів після зіткнення Lunar Reconnaissance Orbiter почав фотографувати місце падіння.

Знімки, отримані 11 і 12 серпня під різними кутами освітлення, дозволили добре розрізнити краї нової воронки.

Її ширина становила близько 18 метрів, а глибина, розрахована за тінню всередині кратера, виявилася меншою за три метри.

Для порівняння, це приблизно діаметр майданчика розміром з невеликий міський будинок.

Під час зйомки використовувалася вузькокутова камера LRO, здатна розрізняти на поверхні деталі розміром близько одного метра.

Під час зйомки LRO пролітав приблизно в 97 кілометрах над Місяцем зі швидкістю близько 1,6 кілометра на секунду.

Інженерам доводилося спеціально розвертати апарат таким чином, щоб камера точно була спрямована на невелику ділянку поверхні.

Причому похибка у часі зйомки всього на 10 секунд означала б зміщення цілі приблизно на 16 кілометрів від центру кадру. Саме через особливості орбіти на відповідну можливість для спостереження довелося чекати шість днів.

На фотографіях помітна не лише сама воронка.

Від неї в різні боки розходяться світлі та темні промені викинутої речовини.

Темний матеріал знаходився ближче до поверхні й тривалий час піддавався впливу сонячного вітру, галактичних космічних променів та ударів мікрометеоритів. Під час зіткнення частина такого ґрунту була викинута приблизно з глибини до 46 сантиметрів.

А поруч із краєм кратера помітний світліший матеріал, піднятий із більшої глибини. Він менше піддавався тривалому «космічному вивітрюванню» і тому відрізняється від поверхні.

Таким чином, зіткнення фактично оголило верхні шари місячного ґрунту.

Знайти майбутню точку зіткнення допомогла міжнародна робота астрономів.

Спочатку траєкторію відстежували незалежні спостерігачі, після чого фахівці NASA Center for Near Earth Object Studies поступово уточнювали прогноз.

Отримані координати передали команді південнокорейського орбітального апарата Danuri. Він зміг сфотографувати новий кратер уже через кілька годин після зіткнення.

Фактичне місце падіння виявилося всього приблизно за один кілометр від розрахункової точки. Потім уточнені координати використала команда LRO для більш детальної зйомки.

Чому це важливо

Падіння ступені Falcon 9 не було науковим експериментом, запланованим з самого початку місії. Але NASA скористалася рідкісною нагодою дослідити зіткнення об’єкта з відомою траєкторією.

Такі події допомагають перевірити методи прогнозування ударів і краще зрозуміти, як на Місяці утворюються невеликі кратери та як матеріал розподіляється навколо них після зіткнення.

LRO вже багато років шукає нові кратери, порівнюючи зображення однієї й тієї ж місцевості, зроблені в різний час. Саме такі спостереження дозволяють вченим оцінювати, наскільки активно поверхня Місяця продовжує змінюватися сьогодні.