Зниклими безвісти вважаються 90 тисяч українців. Як триває пошук

90 тисяч українців вважаються зниклими безвісти, більшість із них - воїни. Про це повідомив у відповідь на запит Української правди уповноважений з питань зниклих безвісти Артур Добросердов.

Видання пише, що це лише офіційна статистика, яка може бути заниженою.

У публікації аналізується тема пошуку зниклих безвісти та висловлюється критика того, як саме Міністерство оборони створює нову структуру для пошуку зниклих безвісти та полонених.

Створення Міністерством оборони регіональних центрів супроводу зниклих безвісти та полонених стало неприємним сюрпризом. Річ у тім, що нині ця категорія бійців закріплена за своїми підрозділами до повернення або визнання загиблими. А новий пілотний проєкт МОУ передбачає, що їх виключатимуть із "рідних" частин і зараховуватимуть до чотирьох новостворених центрів, - ідеться в статті.

Міноборони, наголошується в статті, ставить перед новими підрозділами безліч завдань - від обліку зниклих безвісти і полонених до їхнього пошуку.

При цьому штат кожного центру - не більше 40 цивільних і військових співробітників, розповіли виданню кілька присутніх на нараді, де представники міністерства презентували проект.

Процес пошуку зниклих безвісти військових дуже хаотичний. Їхні рідні змушені звертатися одночасно в ТЦК, поліцію, військові частини, Національне інформаційне бюро (НІБ) і раз по раз проходити кола бюрократичного пекла. Ще одна інстанція для звернень - Міжнародний Комітет Червоного Хреста. Адже МКЧХ може офіційно підтвердити полон українського бійця, який має статус зниклого безвісти, - зазначає автор статті.

Замість того, щоб створити в Україні єдину інституцію, яка займалася б пошуком зниклих безвісти та поверненням полонених, Міноборони запускає додаткові "сервіси надання послуг", уточнюється в публікації.