Як змінюється хода людини з віком і чому це добре, розповіли вчені

Нове дослідження показує, що з віком змінюється стратегія ходьби організму, внаслідок чого пріоритет віддається рівновазі та безпеці, а не ефективності, пише scitechdaily.

Кожен крок вимагає складного балансу між стійкістю, координацією м'язів і рухом вперед. З віком цей баланс починає зміщуватися. Нові дослідження з Австралії показують, що організм поступово переходить до більш обережної стратегії ходьби, віддаючи пріоритет збереженню вертикального положення, а не ефективному руху. Хоча така адаптація може допомогти запобігти нестабільності в короткостроковій перспективі, вона також, мабуть, робить ходьбу повільнішою, втомливішою і потенційно більш вразливою до падінь, – йдеться в публікації.

Дослідження, проведене вченими з Університету Фліндерса та Університету Канберри, показало, що з віком у літніх людей формується більш «безпечна» модель ходьби. Хоча такий підхід покращує стійкість, він також знижує швидкість і енергоефективність, що пояснює, чому літні люди швидше втомлюються і піддаються більшому ризику падінь.

Проаналізувавши дані про рухи 107 здорових дорослих у віці від 26 до 86 років, дослідники виявили важливі вікові зміни в роботі гомілковостопного суглоба та навколишніх м'язів під час ходьби.

За словами провідного автора дослідження, доктора Коді Ліндсі, експерта в галузі спортивних і фізіологічних технологій, гомілковостопний суглоб відіграє важливу роль як у підтримці рівноваги, так і в забезпеченні руху вперед.

З віком організм починає віддавати перевагу стабільності, а не ефективності, — каже доктор Ліндсі з Інституту дбайливого майбутнього Фліндерса. — Це допомагає нам триматися на ногах, але також робить ходьбу більш виснажливою.

Дослідники виявили, що у літніх людей частіше спостерігається одночасна активація протилежних м'язів гомілковостопного суглоба — явище, відоме як ко-скорочення. Це збільшує жорсткість суглоба і допомагає поліпшити рівновагу при контакті стопи з землею.

Однак, як зазначає доктор Ліндсей, ця додаткова стабільність має й недоліки.

Зміцнення суглоба робить ходьбу безпечнішою, але це також означає, що м'язи працюють інтенсивніше, не забезпечуючи при цьому достатнього руху вперед, — каже він.

Дослідження також показало, що літні люди розвивають меншу силу відштовхування при кожному кроці, що призводить до коротших кроків і нижчої швидкості ходьби.

Доцент Маартен Іммінк, співавтор дослідження, каже, що ці зміни відображають більш широку перебудову систем контролю рухів в організмі.

Нервова система дотримується принципу безпеки, компенсуючи вікові зміни за рахунок переваги стабільності продуктивності, — каже доцент Іммінк, керівник дослідницької програми «Активне життя» в Інституті дбайливого майбутнього при Університеті Фліндерса.

Ці зміни також можуть посилювати втому та ускладнювати ходьбу на великі відстані, а також знижувати здатність відновлюватися після падінь або травм — ключового чинника падінь серед людей похилого віку.

Навіть поступові зміни можуть вплинути на впевненість у собі та самостійність, і люди можуть помітити, що швидше втомлюються або почуваються менш стійко, особливо на нерівній місцевості.

Отримані результати також вказують на нові способи допомогти людям зберігати мобільність у літньому віці.

Дослідники стверджують, що замість того, щоб зосереджуватися лише на силі, програми тренувань повинні також включати в себе вправи на рівновагу, координацію та взаємодію м’язів під час кожного кроку.

Команда сподівається, що результати допоможуть розробити більш ефективні заходи профілактики падінь та реабілітаційні програми, що сприяють здоровому старінню.