Медики розповіли, як змінилися умови праці лікарів та медсестер під час війни

Про це в ході конференції до Дня медика заявила голова руху медсестер "Будь як ми" Оксана Слободяна.

За її словами, одним із найгостріших викликів є масове скорочення середнього медперсоналу через необґрунтовану оптимізацію закладів та вигорання.

В лікарнях Німеччини на одну медсестру припадає максимум 10 хворих. В нас в Україні це може сягати до 40 і більше, — зазначила вона.

У 2024 році МедРух провів дослідження «Одна за трьох», яке підтвердило: скасування норм навантаження призвело до небезпечної перенавантаженості працівників. Попри обіцянки МОЗ розробити нові норми, громадськість не отримала доступу до результатів — відповіді з міністерства залишаються формальними.

Ще одна болюча тема — низька оплата праці. Медики працюють понаднормово, шукають додаткову зайнятість, аби утримати родини. Це негативно впливає на якість медичних послуг.

Коли зарплата медичного працівника мізерна, складно говорити про високий рівень сервісу чи оновлення знань, — наголосила Слободяна.

Не менш тривожна ситуація на прифронтових територіях. Частина медиків не отримує обіцяних надбавок, працюючи під постійними обстрілами.

Подумайте, 40 км від кордону з агресором, а в людей немає укриття в лікарні!, — заявила Слободяна, посилаючись на розповідь Ольги Турочки, дитячої хірургині з Шостки.

Схожі проблеми виникають і в системі екстреної допомоги. Активістка МедРуху Олена Стешенко розповіла, що в її бригаді у Запорізькій області залишили лише водія та парамедика.

Олена Голубенко, лікарка з 30-річним стажем, розповіла про мобінг у госпіталі МВС після зміни керівництва. За її словами, з установи пішли 150 працівників:

Можна було б сказати, що звільнили якихось ледарів чи нездар. Але ці фахівці зараз успішно працюють в інших установах, — наголосила вона.

Юристка МедРуху Роксолана Лемик додала, що воєнний стан став підставою для маніпуляцій: порушуються правила оплати праці, надається відпустка, змінюються умови без попередження.

Сам факт воєнного стану не є причиною ні затримки, ні невиплати заробітної плати. Це лише підстава для звільнення від відповідальності, якщо це справді доведено, — зауважила вона.

Серед позитивних прикладів — історія Руслани Мазуренок із Хмельниччини, яка очолює незалежну профспілку в лікарні Деражні. Їй вдалося юридично захистити колегу, якому недоплатили за чергування вдома. Завдяки зверненню до Держпраці та суду директор медзакладу був змушений виплатити заборгованість.

Це невеличке містечко, і голова профспілки — це звичайна медсестра, яка просто не боїться говорити. Ми повинні захистити себе. Бо хто, як не ми?, — підсумувала Руслана Мазуренок.

Як писав Соцпортал, за останні два роки понад половина лікарень біля лінії фронту втратила фінансування за пакетом № 57, який дозволяє оплачувати “прифронтові”. Це відбувається попри високе навантаження через надання медичної допомоги пораненим, ВПО та самотнім літнім місцевим мешканцям. В самих лікарнях не завжди є укриття, або ж пацієнтів неможливо туди перевести. Питання безпеки особливо гостро стоїть для бригад швидкої допомоги — росіяни вбили 58 медиків “швидкої”.

Підписуйтесь на наш Youtube-канал, щоб не пропустити нові відео на гостросоціальну тематику. Всі новини про медичну реформу в Україні читайте в розділі Соціалка на Соцпорталі. У Viber-каналі "Що там із соціалкою" ви знайдете всю необхідну інформацію про оновлення, реформи та події, пов'язані із соціальною сферою. Приєднатися до каналу "Що там із соціалкою" у Viber або ж у Телеграмі. Маєте конкретне запитання? Звертайтеся до СоцGРТ!