Як відновити втрачений страховий стаж для пенсії: поради юристки

Проблема стоїть особливо гостро для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), чиї трудові книжки та довідки про стаж залишилися на тимчасово окупованих територіях. Крім того, працівники шкідливих і важких виробництв, які мають право вийти на пенсію раніше, нерідко відчувають труднощі з оформленням пільгової пенсії. Про те, як відновити страховий стаж у таких ситуаціях і домогтися призначення пенсії Соцпорталу розповіла експертка з пенсійних справ, адвокатка Катерина Сагайдак.

Відновлення стажу в разі втрачених документів

Насамперед юристка радить перевірити, який страховий стаж уже врахований у системі. Кожен має право переконатися, який саме стаж зафіксовано на його рахунку в Пенсійному фонді України. Зробити це дуже просто через електронні сервіси - достатньо зайти на вебпортал Пенсійного фонду або портал "Дія" та запросити електронну довідку ОК-5 або ОК-7, де буде вказано весь обліковуваний стаж.

Далі, якщо з'ясується, що якихось періодів роботи не вистачає, потрібно звертатися безпосередньо до Пенсійного фонду.

Саме до Пенсійного фонду людина має спочатку звернутися з метою перевірки або підтвердження наявного трудового стажу, - зазначає Катерина.

Якщо оригінали документів про стаж відсутні, їх заміною стають архівні довідки. Після ліквідації підприємства всі кадрові документи зазвичай передаються до державного архіву відповідної області або до правонаступника організації. Тож наступний крок — звернутися із запитом до архіву за місцем, де працювало ліквідоване підприємство, щоб отримати довідки, які підтверджують ваш стаж.

Закон покладає на Пенсійний фонд обов'язок перевіряти документи та робити відповідні запити на колишні місця роботи громадян (ч.3 ст.44 Закону №1058-IV). Тож він має самостійно надіслати запити на підприємства чи в архіви й отримає офіційну відповідь, яка допоможе підтвердити потрібні дані. Однак, щоб задіяти цей механізм на практиці, коли частину стажу втрачено, необхідно направити відповідну заяву до Головного управління ПФУ. Втім, звісно, особа також може звернутись до архіву самостійно.

Починаючи з вересня 2022 року з'явився новий механізм підтвердження стажу - показання свідків.

За відсутності документів стаж роботи встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, - цитує нормативний документ адвокатка.

Інакше кажучи, якщо трудова книжка та довідки загублені безповоротно (наприклад, через стихійне лихо, аварію або військові дії), можна привести до суду щонайменше двох свідків, які знали заявника за спільною з ним роботою на одному підприємстві або в одній системі та мали документи про свою роботу за час, щодо якого вони підтверджують роботу заявника. Однак як зазначає Катерина, цей механізм поки що є новим і на практиці застосовується Пенсійним фондом рідко, як підстава для підтвердження стажу. Разом з цим, суди беруть до уваги такі показання свідків саме в процесах.

До суду також має сенс іти, якщо ні архіви, ні інші способи не дали результату. Суд може визнати певний період роботи навіть без оригіналів документів (за наявності іншої доказової бази: сканкопії трудової книжки, копії довідок про стаж, показань свідків та/або інших), і зобов'язати Пенсійний фонд зарахувати цей період вам до стажу. За словами адвокатки, суди в більшості випадків стають на бік громадян, особливо якщо видно, що людина зробила всі можливі кроки для збору доказів.

Закон теж на боці пенсіонера: працівник не несе відповідальності за збереження і правильність оформлення трудових документів - це обов'язок роботодавця. Тому відсутність оригіналів або помилки в записах не можуть слугувати підставою позбавити людину права на пенсійне забезпечення.

Експертка також радить скористатися цифровими інструментами. З 2021 року в Україні триває оцифрування трудових книжок, і кожен працівник може сам подати скани своїх документів через інтернет.

Можна оцифрувати документи самостійно, подавши ці скан-копії безпосередньо на портал Пенсійного фонду України, - пояснює вона.

Простіше кажучи, ви можете відсканувати свою трудову книжку та інші важливі папери (диплом про освіту, свідоцтва тощо) і завантажити їх через особистий електронний кабінет на сайті ПФУ. Це дасть змогу не загубити ці дані та прискорить їхню перевірку в майбутньому.

Окремо Катерина Сагайдак підкреслює важливість відновити стаж, накопичений до 2000 року. Річ у тім, що дані про заробіток за ці роки не відображені в сучасній електронній системі, і без їхнього врахування пенсія може виявитися мінімальною.

Дуже важливо надати довідки про заробітну плату, які людина отримувала в певний період часу до 2000 року. І потім Пенсійний фонд матиме право взяти 60 календарних місяців, підтверджених саме такими довідками, - пояснює адвокатка.

Простіше кажучи, якщо надати до ПФУ архівні довідки про свій заробіток у радянські та 90-ті роки, ці відомості будуть враховані під час розрахунку пенсії та значно підвищать її розмір. В іншому разі пенсія розраховується тільки виходячи із зарплат після 2000 року, які у багатьох були значно нижчими.

Відновлення стажу для переселенців: документи в окупації

Для внутрішньо переміщених осіб відновлення стажу часто перетворюється на особливий виклик. Перша проблема - недоступність роботодавців та архівів на тимчасово окупованих територіях. Люди нерідко мають лише копії трудової книжки чи довідок, тоді як оригінали залишилися в окупації. Пенсійний фонд же вимагає оригінали, і формально має право відмовити без них.

Так сталося з однією з клієнток Катерини Сагайдак - переселенкою, яка працювала до 2014 року в Донецьку та Криму. Подаючи заяву на пенсію, вона вказала, що оригінал трудової книжки та підтверджувальні довідки перебувають в окупованому регіоні, і додала їхні копії. Однак Пенсійний фонд відмовив їй у призначенні пенсії, мотивуючи це тим, що були подані копії, а не оригінали документів. Крім цього, фонд причепився до дрібниці: на копії трудової не повністю вказана дата народження, що визнали порушенням.

Відсотків 90, що в цих справах Пенсійний фонд ще щось знаходить. Він дуже прискіпливо ставиться до всього, що ми подаємо, - зауважує адвокатка.

Вона оскаржила відмову в суді - і домоглася призначення пенсії клієнтці. Суд вказав, що держава не вправі відмовляти їй у пенсійному забезпеченні з суто формальних підстав. Відсутність оригіналу трудової книжки (коли є копія) або неточності в записах - це лише надмірний формалізм, вважають судді.

Ба більше, Верховний Суд роз'яснив, що неможливість пенсійних органів перевірити відомості про стаж на підприємстві в окупованому регіоні не є підставою для невключення цього періоду роботи до стажу. Простіше кажучи, якщо документи залишилися на підприємстві в зоні окупації, це проблема держави, а не пенсіонера.

І те, що ці підприємства перебувають на непідконтрольній території, не може бути проблемою громадян - вона є проблемою держави, але не окремої особи, - підкреслює адвокатка слова Верховного Суду.

Завдяки цій позиції суд визнав відмову ПФУ неправомірною і зарахував заявниці весь її стаж.

Показовим є також випадок переселенця з понад 40 роками стажу, частина якого припала на роботу в колгоспі в Херсонській області. Звернувшись по пенсію 2025 року, цей чоловік був здивований її розміром - було виплачено мінімальну суму. З'ясувалося, що Пенсійний фонд врахував тільки стаж із 2000 року (близько 30 років), а понад 10 років роботи в колгоспі просто "пропали" (господарство розпалося ще на початку 2000-х). ПФУ відмовився зарахувати цей період, пославшись на технічне порушення: запис про звільнення в трудовій книжці було оформлено з порушенням інструкції. Зрозуміло, виправити що-небудь уже було неможливо - підприємства давно не існує, і з 2022 року село опинилося під окупацією.

Єдиним виходом знову став суд. У позові вказали, що колгосп перебував на окупованій території, через що отримати додаткові документи неможливо. Суд погодився з доводами і зобов'язав Пенсійний фонд зарахувати чоловікові спірні роки стажу. Після перерахунку пенсія в нього помітно підвищилася.

Пенсіонер, що зможе отримувати щомісяця вищу пенсію, був звичайно, задоволений, - додає Катерина.

Загалом, за словами адвокатки, судова практика в таких справах переселенців зараз майже на 99% позитивна. Вона радить переселенцям не опускати руки, боротися за свої права і зібрати всі можливі документи (копії трудової, довідки ОК-5 і ОК-7, письмові відмови ПФУ тощо).

Право на пільгову пенсію

Так звані "списочники" - люди, які працювали у шкідливих і важких умовах праці, занесених до Списку №1 і Списку №2 (переліки таких професій затверджені постановами Кабміну). Вони можуть вийти на пенсію раніше загальноприйнятого пенсійного віку. Однак реалізація цього права пов'язана з двома основними проблемами: підтвердження пільгового характеру стажу і дотримання вікового цензу.

Підтвердження пільгового стажу. Пенсійний фонд ретельно перевіряє документи "списочників". Якщо в трудовій книжці відсутні необхідні записи або вони оформлені неправильно, фонд вимагає додаткові документи - наприклад, довідку, що підтверджує пільговий стаж. Зокрема, потрібно довести, що людина працювала у шкідливих умовах повний робочий день. Це підтверджується не записом у трудовій книжці, а саме спеціальною довідкою.

У трудових книжках дуже рідко є інформація про пільговий характер праці, - підкреслює адвокатка.

Однієї назви посади недостатньо - потрібна офіційна довідка від підприємства. У ній має бути зазначено, що працівник працював повний робочий день у важких (шкідливих) умовах, з відсиланням на конкретний пункт і розділ списку. Важливо, щоб у довідці прямо згадувався номер списку (№1 або №2). ПФУ дуже суворо підходить до таких документів. Якщо підприємство вже ліквідовано, а потрібної довідки людина не отримала заздалегідь, доведеться шукати підтвердження через архіви - це вимагає часу, а іноді необхідних даних там просто немає.

Проте навіть у таких випадках не все втрачено. Як підкреслює Катерина, працівник не несе відповідальності за те, наскільки правильно і повно оформлені документи про його роботу - це зона відповідальності роботодавця. Тому помилки або відсутність будь-яких відміток не можуть бути підставою для відмови в призначенні пенсії.

Працівник не може відповідати за правильність і повноту документації. Це не може бути підставою для позбавлення осіб їхнього конституційного права на пенсійне забезпечення, - зазначає юристка.

Суди зазвичай поділяють цей підхід і закривають очі на дрібні невідповідності в документах. Наприклад, якщо з'ясовується, що на підприємстві не проводилася обов'язкова атестація робочих місць (раз на 5 років), це теж не позбавляє працівника права на пільгову пенсію. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 роз'яснила, що особи, зайняті на роботах за списками №1 і №2, навіть якщо роботодавець не провів атестацію робочих місць, мають право на зарахування цього періоду до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах.

Віковий ценз (спір про вік виходу на пенсію). Друга велика проблема для пільговиків - з якого віку вони можуть скористатися своїм правом на пенсію.

Віковий ценз - це найбільша проблема, тому що 80% усіх справ, які ми провели, це саме спори про вік, - зазначає Катерина.

У 2015 році було внесено зміни, які підвищили вік виходу на пенсію для списку №1 і №2 на 5 років. Тепер, згідно зі статтею 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", працівники зі Списку №1 офіційно виходять на пенсію в 50 років, а зі Списку №2 - у 55 років. Однак 2020 року Конституційний Суд визнав таке підвищення неконституційним для тих, хто станом на 1 квітня 2015 року вже працював на відповідних посадах. Простіше кажучи, якщо людина на 01.04.2015 обіймала посаду, що дає право на пільгову пенсію, вона зберігає можливість вийти на пенсію за колишніми правилами - у 45 років (список №1) або в 50 років (список №2).

Якщо на 01.04.2015 особа працювала на тих роботах і посадах, які дають право на пенсію на пільгових умовах, то за списком 1 - у 45 років, за списком 2 - у 50 років, - пояснює адвокатка.

На практиці Пенсійний фонд нерідко продовжує відмовляти таким заявникам, посилаючись на те, що профільний закон №1058 формально не змінений і містить підвищені вікові обмеження. Однак юристи апелюють до рішення Конституційного Суду, що має вищу юридичну силу. У суді ці доводи приймаються.

Суди, звісно, стають на бік пенсіонерів. Я не знаю жодної справи, де суд відмовляв, якщо єдина проблема - віковий ценз, - підкреслює Катерина.

Іншими словами, якщо у людини достатньо пільгового стажу, суд зобов'яже ПФУ призначити їй дострокову пенсію в 45 або 50 років, незважаючи на положення закону. У подібних спорах рішення практично гарантовано виноситься на користь пенсіонера. Адвокатка радить усім "списочникам", яким відмовили в пільговій пенсії, сміливо відстоювати свої права - спираючись на конституційні норми і прецеденти Верховного Суду.

Раніше Соцпортал писав про те, як можна забезпечити собі в Україні гідну пенсію в майбутньому та як не втратити право на виплати тим, хто опинився за кордоном. Дивіться також інтервʼю на ці теми з пенсійним експертом Сергієм Коробкіним.

Підписуйтесь на наш Youtube-канал, щоб не пропустити нові відео на гостросоціальну тематику. Всі новини про пенсії в Україні читайте в розділі Соціалка на Соцпорталі. У Viber-каналі "Що там із соціалкою" ви знайдете всю необхідну інформацію про оновлення, реформи та події, пов'язані із соціальною сферою. Приєднатися до каналу "Що там із соціалкою" у Viber або ж у Телеграмі. Маєте конкретне запитання? Звертайтеся до СоцGРТ!