Пошук

Відновлюють Ірпінь: записують інтерв'ю та висаджують рослини

 Запрацював проєкт «Ірпінь. Хроніки відновлення»
Читать на русском

Цей проєкт соціальний і мистецький водночас. Організатори хочуть допомогти ірпінцям облаштувати новий міський простір, місця, які постраждали від бойових дій.

Перша подія у межах проєкту - висадка клумб в Ірпені - відбудеться 20 серпня о 10:00.

Озеленення території — головна складова ініціативи «Ірпінь. Хроніки відновлення». Паралельно з облаштуванням клумб на вулиці Котляревського ініціатори проєкту, мистецька агенція АртПоле, за підтримки Європейського Союзу, збирають свідчення ірпінців про те, як вони пережили окупацію міста російськими військами. Ці історії ляжуть в основу циклу документальних відео про звільнений Ірпінь, - йдеться в повідомленні.

Біля села Демидів під Києвом відновили міст
Топ
Фото

Під Києвом відновили ще один міст через річку Ірпінь

Після 24 лютого і до сьогодні агенція АртПоле продовжує працювати в Києві. У нових реаліях мистецьку діяльність команда на деякий час змінила на волонтерську, поєднавши художній і гуманітарний напрям.

Оля Михайлюк, мультидисциплінарна художниця, яка багато років співпрацює з АртПолем:

Навесні ми працювали в гуманітарному штабі, передаючи допомогу різним містечкам на Київщині, зокрема Ірпеню. Після звільнення міста вирішили навідатись до місцевих мешканців, аби краще зрозуміти, яка поміч дляних є актуальною зараз. Ми побачили, що багато зелених насаджень були пошкоджені або знищені внаслідок бойових дій. Це важка емоційна втрата, яку люди спостерігають щодня. Досі тут багато хто мешкає у напівзруйнованих будинках. Тому разом із групою ландшафтних дизайнерів Green Terra та місцевими активістами ми вирішили трохи пом’якшити навколишні умови, а саме — висадити нові рослини.

Ще в квітні волонтери висадили м’яту й бузок у дворах напівзруйнованих будинків, а місцеві — посадили овочі на своїх городах. І поки рослини зеленіють, а овочі спіють — життя у місті триває. Щоправда, всередині спільноти відчувається тривожність.

Як розповідає Оля Михайлюк, майже кожна розмова з місцевими починається з фрази: «Якщо буде друга хвиля…».

Взаємодія з рослинами дає людям можливість відволіктися від страшних березневих спогадів, оцінити ділянки ґрунту щодо вологи й сонячного проміння,
аби кущі й квіти прижилися, а отже — подумати про мирне майбутнє свого міста.

Відновлюють Ірпінь: записують інтерв'ю та висаджують рослини

У воронці від снаряду — трава та квіти. Як виглядатимуть символічні клумби

Незважаючи на травматичні переживання, ірпінці активно включилися в роботу над проєктом. Уже визначено кілька ділянок для майбутніх клумб. Усі вони пов’язані з подіями, що відбулися тут у березні. Перша знакова локація — криниця на території церкви. Коли в Ірпені був брак питної води, саме вона врятувала мешканців району. Свого часу біля криниці росла калина, зараз її планують відновити.

Наступне місце — магазин «Альонка». Працював буквально до останньої хлібини.

Під час окупації залишки продуктів роздавали ірпінцям просто так, як допомогу. Ворожий снаряд потрапив у землю у двох метрах звідси. Будівлю пошкодило, та зараз магазин знову працює. Воронку від снаряду планують засадити імператою — травою, яка змінюватиме колір із зеленого на червоний, час від часу нагадуючи про минулі події. Разом із тим з’являтимуться квіти-акценти — на знак пам'яті про минуле та прагнення жити новим повноцінним життям.

Ще одна пам’ятна територія — це подвір'я між будинками, де в березні люди облаштували собі спільний простір із багаттям та лавками. Тепер місце прикрашає бузок та м'ята. Мешканцям і далі подобається тут збиратися. Щоб зробити локацію більш затишною, крім клумби, тут з'являться й інші елементи
прибудинкового дизайну. Зараз над ними працюють дизайнери й урбаністи.

Олег Божко, ландшафтний дизайнер з Green Terra:

Будь-яке використання рослин вимагає знань про можливості та потреби кожного виду. Тому передусім маємо зважати на середовище, в якому вони будуть рости. У тіні висаджуємо більш тендітні рослини, які люблять затишок і вологу. Такими є хости, бузульники, флокси. Їхні потреби є символами цих локацій — затишок і спокій. Взагалі ми прагнемо, щоб у цьому проєкті скрізь була гармонія практичності та символізму. Наприклад, тіньові ділянки зосереджені навколо джерела, яке символізує життя, а також біля гравійного майданчика — місця для спілкування, спогадів, мрій про майбутнє.

У частині вуличної клумби, навпроти магазина, використовуємо рослини, загартовані сонцем і вітром. Це трави, лаванда та очитки. Коливання трав повторює рух протягів і машин на вулиці. Завдяки цьому клумба виглядає більш динамічною. Спогади про війну потроху поглинаються сонцем і вітром, але
трава — імперата циліндрична, що змінює колір листків із зеленого на червоний — нагадуватиме про місце воронки від вибуху.

«Люди хочуть миру і свободи. Наші клумби саме про це»

Місцеві жителі діляться побажаннями щодо майбутнього вигляду Ірпеня, розповідають, як він виглядав у минулому, які квіти їм подобаються, які рослини та запахи асоціюються з
мирним життям. Усі відгуки враховуватимуть під час озеленення вулиці.

Олег Божко:

Перш ніж почати проєктування ми, звісно, поспілкувались із мешканцями, дізналися їхні побажання та потреби. Дизайн ірпінських двориків — це в першу чергу про пам'ять і вже потім про рослини. В цій історії важливі спогади й емоції ірпінців. Слухаючи людей, які нещодавно пережили російську агресію, розумієш, що рани все одно почнуть загоюватись, а рослини «залікують» воронки в землі. У цих людей немає злості, вони не говорять про помсту. Вони хочуть миру і свободи. Наші клумби саме про це.

Мирослава Ганюшкіна, директорка агенції АртПоле:

У недалекому майбутньому українські міста будуть відновлювати архітектори і дизайнери з різних міст та країн. Важливо, щоб вони зважали на думки й побажання місцевих жителів. Бо це пам’ять середовищ нашого існування. Сподіваємося, що хроніки відродження Ірпеня стануть прикладом успішної взаємодії і для інших спільнот.

Поки дизайнери з Green Terra створюють ескізи клумб, Оля Михайлюк записує інтерв'ю з ірпінцями. Їх покажуть у форматі відеохроніки покажуть в Україні та за кордоном.

Документування їхніх спогадів — беззаперечний доказ воєнних злочинів Росії проти України. Саме ці інтерв'ю агенція АртПоле планує показати іноземним колегам, аби ті глибше розібралися в ситуації, побачили реальний масштаб трагедії та не зважали на російські фейки, - зазначають активісти.

У поліції розповіли про загиблих на Київщині
Топ

Буча та Ірпінь: скільки людей загинуло на Київщині

Читайте також: