В українських школах введуть "класи безпеки". Чи виправлять вони сумну статистику травмування дітей

Такі класи облаштовують в школах, згідно наказу Міністерства освіти й науки України від 10 лютого 2023, який, своєю чергою, виданий на виконання пункту 22 Плану основних заходів цивільного захисту на 2022 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2021 року.

Основна мета облаштування класів безпеки - “створити умови для формування в учнів здоров'язбережувальних компетентностей, знань правил пожежної, мінної безпеки та цивільного захисту, алгоритму дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій, надання домедичної допомоги”, - зазначили в Наказі МОН.

Адміністрації звітують про відкриття класів безпеки

Станом на травень 2023 тільки на Київщині на базі загальноосвітніх шкіл вже функціонують 42 класи безпеки. Вони мають “відповідне обладнання та необхідне наповнення”.

У додатку-рекомендаціях до Наказу МОН зазначають, що “функціонування класів безпеки буде задіяно у виховному й освітньому процесі та направлено на вивчення основних вимог пожежної безпеки та безпеки життєдіяльності в цілому”.

Також додаток включає орієнтовний перелік обладнання та оснащення класів безпеки – містить 19 позицій. Серед них: меблі, підлогове покриття, техніка, наочні матеріали, іграшки та настільні ігри.

Відповідальними за облаштування таких класів, згідно Наказу є МОН, спільно із ДСНС України та органами місцевого самоврядування.

На сайті ДСНС в тестовому режимі вже працює мапа із пошуком класів безпеки різних регіонів. Там також прописане основне завдання проєкту.

У цих класах проводяться заняття з правил пожежної та мінної безпеки, вивчаються алгоритми дій під час сигналу “Повітряна тривога”, а також інших надзвичайних ситуацій із залученням працівників ДСНС, Нацполіції, Товариства Червоного Хреста України, медиків, ООН Юнісеф України та інших, - повідомляють на сайті ДСНС.

Там же можна переглянути фото з уже відкритих класів безпеки.

Більшість інвентаря та інформаційних матеріалів, які можна побачити на фото, стосуються запобіганню пожежній небезпеці, воєнним загрозам (зокрема інформування про міни) та надання першої медичної допомоги. На окремих фото представлені рятувальні кола, жилети та інший інвентар, що стосується порятунку на воді, та інвентар для ознайомлення з ПДР. На фото видно, що різні класи облаштовані по-різному, без дотримання уніфікованого стандарту.

Що не так із класами безпеки на сьогодні

Вже відкриті класи безпеки здебільшого орієнтовані на запобігання пожежам і переважно не враховують основні ризики травмування та смертності дітей, - вважає фахівчиня з безпеки на дорогах, голова ГО "Traffic Challenge" Ольга Дробишева.

Вона ініціювала створення рекомендацій до облаштування класів безпеки, залучивши фахівців різного профілю з громадського сектору. Нещодавно рекомендації презентували для громадськості та виклали у відкритий доступ — для того, щоби педагоги могли використовувати їх в роботі.

Ольга зауважує, що, створюючи рекомендації, вони керувались статистикою, яка показує найбільші небезпеки для дітей. Згідно статистичних даних, які оприлюднюють громадські організації – найчастіше українські діти гинуть не через пожежі - сумним “лідером” статистики є наслідки ДТП. І за останній час статистика лише погіршилась.

До слова, представники Нацполіції, які відповідають за попередження травматичних випадків на дорогах, фігурують у рекомендаціях до Наказу МОН про створення класів безпеки, але їхнє залучення є рекомендованим, а не обов’язковим:

Територіальні органи ДСНС, Національної поліції України надають рекомендації закладам освіти щодо облаштування та функціонування класів безпеки та проведення у них спільних занять і заходів, а також залучаються до їх проведення. До проведення занять у класах безпеки рекомендовано залучати також медичних працівників, представників територіальної оборони та інших підрозділів Збройних Сил України.

Рекомендації, які не стали стандартом

Щоби врахувати найбільші небезпеки для дітей (вже згадані ДТП, летальні випадки на воді, самогубства та вбивства) і реформувати вже відкриті класи безпеки – потрібен новий загальнодержавний Стандарт облаштування класів безпеки, - наголошує Ольга Дробишева. Рекомендації, які вона оприлюднила разом із співавторами, пропонували в якості нового стандарту. Про розробку такого стандарту разом із громадським сектором раніше заявляли у МОН.

Про це, зокрема, заявляли представники з громадського сектору, профільних відомств - МОН, МВС, МОЗ, ДСНС України та бізнесу 11 травня в Українському кризовому медіацентрі.

Стандарт ґрунтуватиметься на детальному аналізі статистичних даних, включно з даними щодо військової агресії та дорожньо-транспортних пригод, з метою визначення найактуальніших ризиків та врахування їх під час планування навчання безпеки, - підкреслили на конференції.

На сьогодні новий стандарт ще не затверджений. Вищезгаданий документ, який розробили й оприлюднили громадські організації і пропонуючи його Державі як стандарт, - функціонуватиме на рівні рекомендацій, тобто, адміністрації шкіл можуть використовувати його за бажанням.

Самі розробники Рекомендацій зазначають, що документ “випереджає наявні освітні програми з безпеки (зокрема, наприклад, з безпеки руху або зі статевої безпеки) - деякі вимоги рекомендацій ґрунтуються на міжнародних протоколах та алгоритмах, які ще не імплементовані в український шкільний освітній процес, але робота по зміні освітніх програм з безпеки вже ведеться активна”.

Тому школи, за твердженням розробників, можуть поступово впроваджувати ці рекомендації, тим самим, рухаючись паралельно до змін у освіті та забезпечити дітей найкращими умовами для отримання знань та навичок, які сьогодні отримують діти у країнах з високим рівнем соціального розвитку та захисту дітей”.

А Стандарту — тобто обов'язкового до виконання переліку заходів, дій та матеріалів, які би використовували в роботі як в Києві, так і в інших регіонах, безвідносно до статусу та розташування населеного пункту — на сьогодні не існує. Тож питання залишається відкритим.

Що таке новий стандарт та чому він важливий

Затвердженого стандарту викладання безпеки в школах, який би ґрунтувався на основних викликах для життя та здоров’я дітей та відповідав актуальним практикам, в Україні немає, оскільки відсутній самий механізм його створення. Про це Соцпорталу розповів Леонід Федоровський - парамедик, голова UAEMT, співзасновник ГО AVC international, яка займається фаховим навчанням військовослужбовців та ветеранів за більше ніж 15 напрямками.

Він підкреслює, щоби покращити безпекову ситуацію, на законотворчому рівні мають співпрацювати одразу кілька відомств.

Якщо ми говоримо, наприклад, про безпеку дітей, це має бути колаборація між Міносвіти, як головного власника процесу, Мін соцполітики, Мін молоді та спорту, експертів з, наприклад, ДСНС та МВС. Тобто це має бути така велика міжвідомча робота. Зібрати їх, щоб вони розробили якусь спільну політику – це вкрай важко. І фактично зараз громадська спільнота просто намагається самостійно розробити ті політики та поставити перед фактом державних стейкхолдерів, що ми вже все зробили, це від вас тільки погодження, - каже експерт.

Каже, що в Україні досі частково послуговуються старими ще “радянськими” стандартами.

Радянська модель, яка існувала раніше, оперувала поняттями, що існує стандарт громадської безпеки, те, що називалося раніше ГО, Гражданська оборона. Існував єдиний центр, який розробляв всі ці стандарти - Центр Гражданської оборони. І це все централізовано подавалося для роботи школи, навчальні заклади, всі інші інституції. Зараз в Україні такого штабу громадянської безпеки, цивільної безпеки, громадської безпеки - не існує. Цю функцію на себе частково перебрала ДСНС, - каже Леонід Федоровський.

За словами експерта, зараз Україна на державному рівні намагається впроваджувати європейські стандарти безпеки, але навчальний процес досі лишається в певній «сірій зоні».

Нові українські стандарти на сьогодні все ще в “сирому варіанті”. Для того, щоби це змінити, потрібно, по-перше, знайти того, хто буде за це відповідати, і нести відповідальність, а по-друге, і розробляти ці політики з певним прицілом на європейський рівень, - каже Леонід Федоровський.

Щодо небезпек, які означує статистика, а саме ДТП, травми дітей на воді, пожежі, суїциди, побутові травми – експерт зауважує, що на зараз бракує системного підходу, а обладнання новостворених класів безпеки на сьогодні не відповідає міжнародним нормам.

Щоби провадити європейську безпекову модель, на яку орієнтується Україна, на думку експерта, варто докорінно змінити підхід, зокрема, працювати зі статистикою.

Тобто має працювати система зворотного зв'язку, аналізу ситуацій. Аналітичні центри, наприклад, ситуаційні центри по надзвичайних ситуаціях - збирають, аналізують інформацію, - і раз на певний період зазвичай це один-два-три роки - виробляють свіжі політики за рахуванням нових даних. В Україні, на жаль, такого не відбувається вже багато років. Навіть якщо в нас збирається якась статистика, хоча вона вже не збирається, то, на жаль, не аналізується, - каже експерт.

Підкреслює, що держава мало залучає громадські організації для покращення роботи безпекового сектору. Водночас є процеси, які може запустити й очолити лише держава.

Ми як громадськість не можемо звернутись, наприклад, до Ради безпеки ООН, попросити безпекової допомоги в організації цього процесу. Це може робити тільки державна інституція. Процес має бути очолюваний державою, - каже експерт.

При оформленні державних рекомендацій до облаштування класів безпеки – не враховують авторитетні експертні осередки, які могли б покращити процес, - вважає Денис Пікалов, Голова ВГО Українська федерація лайфсейвінгу, координатор програми "Пляжний патруль".

Відповідні рекомендації з облаштування та оснащення кабінетів безпеки було оприлюднено. Денис Пікалов наголошує, що чекає від МОН ширше залучення громадського сектору для ефективної співпраці.

Скажімо, в сфері домедичної допомоги є такі всесвітньо визнані інститути, як Європейська рада реанімації - загальновідома в сфері рекомендацій та створених програм до медичної підготовки у всіх європейських країнах. А зараз ми, як держава, посилаємося виключно на одну громадську інституцію, хай поважну, але на одну - це Товариство Червоного Хреста України. Це ж стосується ДСНС, яка, скажімо, відповідає і за протипожежну безпеку, і за безпеку на воді, і за цивільний захист, - каже він.

Фахівець також звертає увагу на те, що в наказі МОН про облаштування класів безпеки детально не прописана небезпека травмування на воді, хоча вона кілька років поспіль становить одну з найбільших загроз для дітей.

Держава з року в рік майже нічого не робить для того, щоб змінити цей стан речей. Попри всю наявність рятувальників, фінансування для рятувальних аварійних служб - катери, водолазні бригади - але проблеми це не вирішує. Часто це є питання навичок та компетенції - які цільова аудиторія і групи ризику - перш за все діти шкільного віку - мають отримувати в рамках шкільної й позашкільної освіти, - каже Денис Пікалов.

За його словами, новий стандарт безпеки має не лише включати рекомендації, але й деталізувати заходи, які спираються на успішні міжнародні практики.

Ми кажемо, що більшість людей гине в водоймах, не облаштованих для купання. Отже, дитина має розуміти, що таке облаштована водойма для купання, а що таке не облаштована. Коли ми кажемо про стандарт, то йдеться про документ, більший, ніж два аркуші паперу, в якому має бути деталізація. Деталізація дозволяє педагогу врахувати й більшу кількість факторів, щоб заняття було проведено більш якісно. Знову ж таки, у всьому світі є така історія, як успішні практики. У нас я не зустрічав жодного дайджесту успішних практик викладання безпеки на воді, скажім, - каже Денис Пікалов.

Статистика по ДТП та утопленням в Україні

Рекомендації з облаштування та оснащення кабінетів безпеки закладів освіти 1-3 ст від громадськості включають дані Держстату. Свідчать про те. що в Україні за 2021 рік через зовнішні причини померли 1100 людей віком від 0 до 19 років (з них 492 до 14 років) — найбільше дітей загинули саме через ДТП (приблизно 37%).

В той же час, платформа для роботи з відкритими даними "Опендатабот" з посиланням на дані Департаменту патрульної поліції повідомляє, що у 2023 в Україні зросла кількість аварій на дорогах з постраждалими та загиблими, “практично повернувшись до показників до повномасштабного вторгнення”. Зокрема, це стосується й аварій, де постраждали діти.

Наводячи дані за перші 3 місяці 2023, патрульні зафіксували 4 538 аварій - за той самий період 2021 року - підтвердили 4 457 аварій з жертвами. За 3 місяці 2023 року в ДТП була травмована 571 дитина, а 26 загинуло. Ці показники співвідносні зі статистикою 2021 року. Однак у статистиці не вказують, чи береться до порівняння тимчасово окуповані території. Якщо ні, то відносний показник є ще гіршим, аніж до повномасштабного вторгнення.

Найбільше аварій фіксували на Дніпропетровщині, Київщині та Львівщині.

Статистика на травень поточного року вказує, що за 5 місяців 2023 майже вдвічі — в 1,7 разів — побільшало ДТП, що сталися з вини дітей: так, у 2021 було зафіксовано 106 таких аварій, а у 2023 — 177. Найбільше всього таких ДТП сталося у Львівській області — 14%, Одеській — 11%, Івано-Франківській, Полтавській та Рівненській областях — по 7%. І це при тому, що кількість дітей в Україні зменшилась — близько 2 мільйонів наразі є біженцями.

Поруч із ДТП в Україні щороку збільшується травмування й загибель дітей на воді.

Так, із початку 2023 року українських водоймах втопилося понад 600 осіб, з яких понад 50 — діти. Тоді як даними тієї ж ДСНС, за 3 місяці 2023, унаслідок пожеж загинуло 565 людей, у тому числі 15 дітей; 440 людей отримали травми, у тому числі 41 дитина.

До слова, у наказі МОН відсутній окремий пункт “безпека дітей на воді”, який, вочевидь, входить у блок “інші небезпеки”. Хоча, за даними ДСНС України, з кожним роком зростає травмування та загибель дітей у водоймах.

Що повідомили в МОН

Для роз’яснення ситуації, чи враховують новостворені Класи безпеки успішний досвід європейських країн і чи будуть їх оновлювати, згідно з найбільшими небезпеками для дітей в Україні, Соцпортал звернувся із запитом до МОН України. Зокрема нас цікавили терміни впровадження нового Безпекового стандарту та оснащення Класів безпеки технікою, що відповідає міжнародним стандартам.

У відповідь на звернення ми отримали копію вже згаданого Наказу МОН про створення класів безпеки з додатками: рекомендації та орієнтовний перелік оснащення класів. Та лист-коментар.

Класи безпеки створюються у закладах загальної середньої освіти для систематичної підготовки дітей та молоді з питань цивільного захисту, особистої безпеки, здорового способу життя, ознайомлення з правилами пожежної, мінної безпеки, формування навички самозахисту, надання домедичної допомоги тощо, — відповіли у МОН.

Додавши, що відповідальність за створення та забезпечення функціонування класів безпеки у закладах освіти покладається на центральні органи виконавчої влади, що мають у підпорядкуванні заклади освіти, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування (за згодою).

Представники територіальних органів ДСНС, Національної поліції України, медичні працівники, представники територіальної оборони та інших підрозділів Збройних Сил України можуть залучатися до проведення в класах безпеки спільних занять і заходів, — написали в МОН.

Щодо того, чи буде незабаром затверджений новий стандарт, розроблений із залученням фахівців та громадського сектору — у МОН нам не повідомили.