В Україні можуть посилити контроль за дотриманням закону про мову: штрафи сягатимуть 170 тисяч гривень

В Україні можуть суттєво розширити сферу дії мовного законодавства та посилити відповідальність за його порушення. Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики одноголосно підтримав законопроект № 15412, який пропонує оновити правила використання державної мови, а також документ № 15430, що передбачає значні штрафи за відтворення російської музики у закладах сфери обслуговування.

Як повідомляє «Судово-юридична газета», ініціатори змін пояснюють необхідність нових норм військовими реаліями, а також необхідністю усунути прогалини в чинному законодавстві, прийнятому у 2019 році.

Хто повинен обов’язково знати українську мову

Законопроект № 15412 розширює перелік категорій громадян, для яких володіння державною мовою стане обов’язковою вимогою. До переліку пропонується включити:

• народних депутатів України;

• керівників державних наукових установ та закладів культури;

• аудиторів;

• арбітражних керуючих;

• приватних виконавців;

• оцінювачів;

• бухгалтерів.

Також ця вимога поширюватиметься на членів виборчих комісій та комісій з референдумів. Наразі обов’язкове володіння українською мовою стосується лише секретарів таких комісій.

Окремі зміни торкнуться цифрової сфери. Якщо комп’ютерна програма не має україномовного інтерфейсу, покупець має бути заздалегідь поінформований про це до моменту придбання продукту.

При цьому залишається відкритим питання, хто саме відповідатиме за таке інформування - розробник, продавець, дистриб’ютор чи онлайн-платформа, а також яким чином контролюватимуться іноземні сервіси.

Українська мова в освіті, вивісках та сервісі

Документ передбачає нові обмеження у сфері освіти. Використання російської мови пропонується заборонити у позашкільному навчанні, а в дитячих закладах відпочинку та оздоровлення має бути забезпечено україномовне середовище.

Після набрання законом чинності приватні школи загальної середньої освіти не зможуть обирати мову освітнього процесу, якщо йдеться про мову держави-агресора.

Водночас експерти вказують на можливі юридичні суперечки навколо цієї норми. Головне науково-експертне управління зазначає, що обмеження мають відповідати Конституції України та міжнародним стандартам, а Венеціанська комісія раніше наголошувала на необхідності пропорційного підходу до мовного регулювання.

Зміни можуть торкнутися й зовнішнього оформлення. Якщо на вивісках, інформаційних табличках або оголошеннях використовується не лише українська мова, розмір тексту іншою мовою не повинен перевищувати український варіант.

За які порушення пропонують накладати штрафи

Законопроект передбачає відповідальність за широкий перелік порушень, серед яких:

• використання недержавної мови в роботі органів влади та державних установ;

• примус працівників до використання іншої мови під час виконання обов’язків;

• відсутність українського інтерфейсу в програмному забезпеченні або попередження про це до покупки;

• відсутність україномовних версій веб-сайтів, додатків та сторінок у соціальних мережах;

• порушення вимог до вивісок та публічної інформації;

• відмова обслуговувати клієнтів державною мовою.

Розміри штрафів пропонують збільшити з урахуванням інфляції, що накопичилася з 2019 року.

За перше порушення можуть призначити штраф від 6 800 до 17 000 гривень або обмежитися попередженням. Якщо порушення повториться протягом року, сума може становити від 20 400 до 25 500 гривень.

Штрафи до 170 тисяч гривень за російську музику

Окремий законопроєкт №15430 стосується використання російської музики в закладах сфери обслуговування. Автори пропонують офіційно вважати відтворення російських пісень, фонограм та відеокліпів частиною процесу обслуговування клієнтів. Музичний супровід у закладах має звучати українською мовою або будь-якою іншою, крім російської. За порушення пропонуються такі санкції:

• перше порушення - штраф від 8 500 до 17 000 гривень;

• повторне порушення протягом року - від 17 000 до 85 000 гривень;

• третє та наступні порушення - від 85 000 до 170 000 гривень.

Ініціатори вважають, що російська музика може використовуватися як інструмент поширення проросійських наративів. Крім того, вони вказують на фінансовий аспект: виплати за авторські права та роялті можуть надходити правовласникам, які пов’язані з російською економікою.

Музика в закладах не є виключно приватним вибором, вона формує атмосферу та впливає на емоційний стан відвідувачів, - йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.

Експерти виявили суперечливі моменти

Незважаючи на підтримку комітету, документи містять низку зауважень. Експерти звертають увагу, що Конституція України містить конкретний перелік вимог до кандидатів у народні депутати, тому додаткова мовна вимога може потребувати окремого конституційного обґрунтування.

Також фахівці відзначають недостатню чіткість деяких термінів. Зокрема, законодавство досі не визначає поняття «мовна експертиза», порядок її проведення та юридичну силу її висновків.

Залишаються питання й щодо поняття «спотворення державної мови»: законопроект не встановлює чітких критеріїв, за якими його визначатимуть.

До законопроекту про заборону російської музики також є зауваження. Експерти вважають, що авторам необхідно було детальніше пояснити, чому відтворення музики мовою держави-агресора має каратися суворіше, ніж інші порушення мовних вимог.

Тепер обидва документи мають пройти подальший розгляд у парламенті.