МОН змінило правила вступу до аспірантури. Як це оцінює студпрофспілка

Якщо до російського вторгнення на аспірантуру щороку вступало близько 7 тисяч, з них третина чоловіки, то у 2023 році аспірантами стали понад 18 тисяч, де чоловіки склали 72%. Тож на третій рік війни умови вступу до аспірантури значно ускладнили.

Проти цього виступила студентська профспілка “Пряма Дія”, активісти якої стверджують, що нові правила також позначаться на вступниках, які справді прагнули навчатись, а не ухилятись від армії. До того ж “сплеск цікавості” до української академії держава могла використати для розвитку науки, у тому числі оборонного комплексу.

Про це Соцпортал поговорив з активістом “Прямої Дії”, аспірантом НаУКМА Артемом Ремізовським.

Розкажи, будь ласка, чому ти сам прийняв рішення піти в аспірантуру?

Чесно кажучи, спонтанно. Я довгий час думав, що не дуже хочу на аспірантуру в Україні, бо вона в нас погана фінансована і дуже хаотично все організовано. Але я якимось чином пройшов відбір і отримав на бюджет пропозицію за своєю дослідницькою темою. Тема мого дослідження — це “Корпоративи культура відеоігрової індустрії України”. Я не очікував, що в мене за цією темою беруть, що кафедра скаже, що ця тема дуже класна. Я вирішив, що раз є бюджет, то значить держава вважає, що це актуально. Тому я готовий за це взятися, отримувати гроші і займатися своїм дослідженням.

До цього мені батьки постійно дуже наполегливо казали: “Ми допоможемо тобі оплатити, іди обов'язково на аспірантуру” і все таке. Я не хотів, тому що я особисто розумію, що в нас правової визначеності не існує і відстрочка може зараз бути, а потім у нас криза чергова на фронті й треба будуть аспіранти. Тож для мене це все одно не гарантія.

Але мій колега мені чесно казав, що він пішов, бо хотів отримати відстрочку. Поза тим я знаю дівчат, які йдуть на аспірантуру саме для того, щоб реально займатися наукою. В мене є подруга, яка досліджує їдишську літературу. Вона жартувала, що треба підтверджувати статус “городской сумасшедшей”. Тобто реально є люди, яким цікаво цим займатися. Закриття кордонів теж дуже сильно вплинуло, тому що раніше люди, які мали можливість займатися наукою, то вони намагалися вступити за кордон, де аспірантура більш якісна. Знаю декількох хлопців, які хотіли поїхати за кордон навчатися, отримали навіть програми в Канаді, але не змогли, бо закриті кордони. Вони тут перевступають, другу магістратуру отримують просто щоб хоч якось розвиватись.

Чи можеш розказати про останні зміни правил щодо вступу в аспірантуру?

Зміни, які от типу викликали ажіотаж — це наказ 909 та 910. Якщо коротко узагальнити, перший наказ — це про зміни правил прийому, 910 — це про поновлення і переведення здобувачів вищої освіти. В цьому році вперше до аспірантури вступають за єдиними державними іспитами з англійської та перевірки загально-освітніх компетенцій. Цими наказами, по-перше, змінили різко правила вступу:прямо в день єдиних державних вступних іспитів змінили прохідний бал зі 150 до 160 балів. Це не рахуючи, що їх ще декілька разів до того міняли. Також наказом 909 призупинили вступ на денну, дуальну форму навчання за контрактом, а наказом 910 заборонили поновлюватися і переводитися на денну, дуальну форму навчання (за винятком деяких категорій: наприклад, для військовозобов'язаних осіб, яким немає 25-років).

Як до цього проходили вступні іспити на аспірантуру?

До того вступні іспити проводив лише університет за своїми правилами прийому, виходячи з вимог законодавства.

Заборона вступу на денну форму аспірантури на контракт торкнулась всіх, не тільки призовників?

Вважається, що для всіх інших є вечірня і заочна форма, вони не гарантують право на відстрочку.

Виходить, що поновлення після академвідпустки на денну форму тепер теж неможливе?

Це одна з проблем цього наказу. Наскільки я знаю, зараз було багато людей, які перевступили на аспірантуру. Бо в нас ще іншим наказом затвердили, що ти маєш захистити дисертацію за чотири роки аспірантури. Раніше можна було завершити аспірантуру і далі собі працювати над дисертацією. А зараз ти ідеш в академвідпустку, позбавляєшся відстрочки й вилітаєш.

Чому ці зміни ввели буквально під час вступної кампанії?

Мені здається, тут параноїдальна логіка що занадто багато чоловіків пішло і треба було якось різко обмежити їм вступ на аспірантуру. Вся аргументація МОН зводиться до того, що занадто багато чоловіків, занадто багато ухилянтів, а тому нам треба було різко вводити ці правила. Але це занадто спонтанні, імпульсивні рішення. Вони могли їх прийняти дуже давно, а прийняли тільки зараз і дуже хаотично.

Ситуація, яка склалася, може бути підходящим моментом для того, аби залучити до української науки талановитих та розумних людей, які раніше були задіяні в бізнесі чи ще десь, і дати їй поштовх для розвитку?

Враховуючи специфіку часу, нам треба думати не про те, як не допустити, щоб в аспірантуру приходили люди які не бажають воювати. А зробити так, щоб аспірантура була потрібною для потреб війни, якось її адаптувати до умов військового часу. Виконувати якусь аналітичну роботу для Міністерства оборони, якщо це гуманітарні спеціальності. Або розробляти дрони, якщо технічні. Зараз НАУ намагаються переорганізувати для того, щоб він працював саме на оборонку. Треба з цієї позиції дивитися, щоб люди, які приходять на аспірантуру, приходять в науку, їх не сприймали як людей, які просто хочуть відкосити, а навпаки як частину цього оборонного комплексу. А якщо ні, то потім буде чергова криза і МОН знову доводиться змінювати правила вступу. Наразі дихотомія між цивільним і військовим існує загалом у суспільстві, і її, на мою думку, треба руйнувати.

Чи збільшили зараз квоти на технічні спеціальності?

Насправді вони збільшили державне замовлення, але якщо порахували, то це 9% загалом від кількості вступників.

Але нема диференціації щодо спеціальностей?

Всією інформацією не володію (держзамовлення збільшили для медичних, військових, транспортних та будівельних спеціальностей, — ред. ). Знаю, що був конфлікт через велику кількість держзамовлення на юридичні спеціальності. МОН знизило державне замовлення, але МВС і інші (силові відомства, які мають свої навчальні заклади, — ред.) підвищили.

Які буди тенденції щодо держзамовлення до війни?

В нас державне замовлення оформлювалось за ринковою логікою. Тобто, якщо багато людей хочуть отримати юридичну освіту, то відповідно для них велике бюджетне державне замовлення. А якщо там якісь спеціальності не актуальні на ринку праці, і замовлення нема.

Я можу ще додати про гендерний склад вступників в аспірантуру. Він, звісно, змінився після війни, але це не означає, що керівництво кафедр в основному як було чоловіче переважно, так і залишається. Навпаки жінкам буде складніше зараз вступати, тому що, по-перше, з'явилося багато чоловіків, які колись отримували вищу освіту університетах і вважаються більш фаховими. А, по-друге, самі кафедри думають: “Ну навіщо жінкам вища освіта? Давайте ми кращих хлопців збережемо”. От є така дурна логіка.

Як ти загалом оцінюєш політику МОН?

Зараз короткострокова є імпульс на збільшення держзамовлення. В довгостроковому випадку МОН планує скорочувати кількість університетів, заміняти державне замовлення грантами.

Навіть якщо не говорити про філософію цих реформ, які дуже ринкові по своїй суті і не спрямовані на розвиток автономії університетів, то все одно політика МОН дуже правого невизначена. Вона не зрозуміла людям, дуже різко змінюється, імпульсивна і, відверто кажучи, некомпетентна. Щодо вступної кампанії, то головна ж історія навіть не в тому, що змінили різко правил, а в тому, що в цих тестах потім знайшли помилки. І МОН це визнало і їм довелося перераховувати бали. Вони дуже хаотично все робили, дуже спішили. МОН має якось займатися тим, щоб адаптувати освіту до умов війни, а вони просто займаються скороченням і все аргументуючи тим, що “ми живемо за гроші американських і європейських платників податків і маємо ці гроші витрачати раціонально”. Але жодної раціональності, на мою думку,в цьому немає — нам треба, навпаки, підвищувати фінансування, розвивати систему вищої освіти, від цього залежить як швидко ми зможемо відновити країну і як ми переживемо сучасний період.

Наостанок запитання про ваші петиції про відміну цих нових норм і відставку Лісового.

Одна ініціатива в моєму університеті, яка збирає підписи за скасування наказів 909/910. А є інша всеукраїнська ініціативна група, яка вже вирішила збирати підписи на відставку Лісового і його заступника, враховуючи, що вступна кампанія була фактично саботована. Це навіть для адміністрацій університетів стрес, в моїй академії вечірня форма от просто створилася за два дні. Просто збиралась терміново Вчена рада і приймала рішення про внесення змін до прийому навчального закладу, яким дозволила вступ на вечірню форму, чого раніше у нас не було. У нас її не було до цього. Зараз університети змінюють правила, в нас їх багато.

Або за день до реєстрації на вступну кампанію у травні вони заборонили приймати міжнародні сертифікати, тому що занадто багато підробок. Вони не впорались з перевіркою сертифікатів і просто вирішили це прибрати.

Насправді чи не основний обов'язок Міністерства освіти — це організувати нормальну вступну кампанію. Це банальні функції, які прописані в законі, але вони цього не змогли зробити. Тому зараз збираємо підписи.

Якою б мала бути вступна кампанія?

В першу чергу треба визначитися з правилами, щоб вони були чітко визначені. Це основне. Чесно, не певен наскільки правильно все зводити до єдиних державних іспитів. Я розумію, що це пов'язано з корупцією, яка у нас є в університетах. Але єдині державні іспити, особливо на аспірантуру, насправді не сильно перевіряють наукову компетенцію. Аспірантура — це в першу чергу про науку, дослідження. Головне — це той науковий проєкт, дослідницька пропозиція, яка висувається. І саме її аналізують. Компетентно це може зробити лише в університет.

Іншими словами, нам треба прозорі, заздалегідь визначені правила. Конкурс дослідницьких проєктів, перевірку фахових компетенцій — з цим краще впораються університети, ніж Міністерство освіти, але очевидно, що не всі університети дійсно якісно підходять до вступних випробувань аспірантів. МОН, на мою думку, могло б зробити дві речі в короткостроковій перспективі: відрегулювали ліцензовані обсяги й зайнятися переакредитацією освітньо-наукових програм.