У Раді заявили, що правила вступу під час війни стали суворішими

Йдеться про дві речі: структуру НМТ та мінімальні конкурсні бали для окремих спеціальностей. За словами Гришиної, держава поступово збільшувала навантаження на випускників: спочатку НМТ був спрощеною заміною ЗНО, а тепер знову складається з чотирьох предметів, які потрібно складати в один день.

Приводом стала підготовка правил вступу на 2027 рік. Кабмін уже зареєстрував законопроєкт № 15254, який пропонує зберегти модель НМТ із чотирма предметами: українською мовою, математикою, історією України та одним предметом на вибір. Документ зареєстровано 15 травня 2026 року, і зараз він розглядається в комітеті.

Деталі

Наразі НМТ складається з чотирьох блоків: три обов’язкові предмети — українська мова, математика та історія України — і один предмет на вибір. Таку структуру для вступу-2026 описує Міністерство освіти і науки.

Український центр оцінювання якості освіти також пояснює, що всі чотири предметні тести учасник складає в один день: два до перерви та два після. На кожен предмет відводиться по одній годині.

Саме ця модель викликає критику. У довоєнному форматі ЗНО предмети складали в різні дні, а абітурієнт міг обирати кілька тестів під різні спеціальності й фактично мати резервний варіант. Якщо один предмет було складено погано, це не завжди закривало шлях до вступу взагалі.

У НМТ логіка інша: усі блоки об’єднані в один день, а результат з кожного предмета впливає на можливість брати участь у конкурсі. Для звичайного абітурієнта непроходження прохідного балу хоча б з одного предмета може означати втрату можливості вступити до українського вишу в поточному році.

Що змінилося за роки війни

У 2022 році НМТ запровадили як екстрену та спрощену альтернативу ЗНО. Тоді Україна фактично перебудовувала вступну кампанію під умови повномасштабної війни. Пізніше формат поступово ускладнювався.

У 2023 році абітурієнти складали два обов’язкові предмети та один предмет на вибір. З 2024 року модель стала чотирипредметною: три обов’язкові та один на вибір. У 2026 році цей формат зберігається. МОН прямо зазначає, що для вступу на бакалаврат основним критерієм залишаються результати НМТ, а тест включає українську мову, математику, історію України та предмет на вибір.

На 2027 рік Кабмін пропонує залишити подібну модель. Законопроект №15254 передбачає, що абітурієнти складатимуть тестування з української мови, математики, історії України та одного предмета на вибір. Також проєкт пропонує звільнити випускників від державної підсумкової атестації у 2027 році.

При цьому в парламенті вже є альтернативний законопроект № 15254-1. Його зареєстрували 2 червня 2026 року, серед ініціаторів — Юлія Гришина та група народних депутатів. Картка законопроекту на сайті Ради показує, що профільний комітет з питань молоді та спорту рекомендував прийняти цей альтернативний законопроект за основу.

За даними The Public, альтернативний законопроект пропонує скоротити НМТ до трьох предметів: української мови, історії України та одного предмета на вибір. Математику депутати пропонують зробити обов’язковою не для всіх, а для спеціальностей, де вона дійсно потрібна.

Що з мінімальними балами

Окрема суперечка стосується мінімального конкурсного бала. Гришина у своєму дописі нагадала, що під час війни вимоги до низки спеціальностей зросли.

Для права, міжнародного права, міжнародних відносин та публічного управління мінімальний конкурсний бал, за її даними, був нижчим до початку повномасштабної війни, а в 2024–2026 роках становить 150. Для фармації у 2026 році поріг знизили до 140 після суспільного резонансу, але він все одно залишається вищим за довоєнний рівень. Для медицини, стоматології та педіатрії високі вимоги існували й раніше, але до війни вони застосовувалися інакше — до окремих конкурсних предметів, а не до загального конкурсного бала.

У червні МОН відмовилося переглядати мінімальний конкурсний бал 150 для низки спеціальностей уже під час вступної кампанії. Відомство пояснило, що правила були затверджені заздалегідь і змінювати їх посеред кампанії не можна без оцінки наслідків. Також МОН наголосило, що 150 — це не «бал НМТ», а мінімальний конкурсний бал, який розраховується за формулою з урахуванням вагових коефіцієнтів.

Суперечка навколо цих балів посилилася після основної сесії НМТ-2026. Союз ректорів, а згодом і омбудсмен Дмитро Лубінець пропонували знизити мінімальний конкурсний бал для низки спеціальностей зі 150 до 130, вказуючи на складні умови складання тестів: тривоги, перебої зі світлом, стрес та наслідки дистанційного навчання.

Чому це важливо для абітурієнтів

Для випускників питання не лише в кількості предметів. Йдеться про те, скільки можливостей залишається у дитини в умовах війни.

Якщо НМТ складається з чотирьох блоків, які потрібно скласти в один день, ризик помилки або зриву вищий. На результат може вплинути не лише рівень знань, а й нічна тривога, дорога до пункту тестування, обстріли, відключення світла, поганий інтернет під час підготовки, психологічний стан та роки навчання у змішаному або дистанційному форматі.

Ця проблема не є абстрактною. За даними PISA-2022, результати українських школярів погіршилися порівняно з 2018 роком: з математики — на 12 балів, з читання — на 38 балів, з природничих дисциплін — на 19 балів.

ЮНІСЕФ також зазначав, що до кінця 2024/25 навчального року понад третина українських учнів не навчалася повноцінно в класах, а 11% повністю залежали від онлайн-навчання. Понад 10% освітньої інфраструктури було пошкоджено або зруйновано в період з лютого 2022 року по грудень 2024 року.

Що кажуть прихильники жорстких правил

Позиція МОН ґрунтується на іншому аргументі: високі вимоги потрібні, щоб зберегти якість підготовки за спеціальностями, від яких залежать здоров’я людей, права громадян, робота держави та міжнародне представництво України.

У міністерстві також зазначають, що правила мають бути передбачуваними. Якщо знизити поріг під час кампанії, що вже розпочалася, це може підірвати довіру до конкурсу: університети вже затвердили власні правила, електронні системи налаштовані, а абітурієнти планували вступ за чинними умовами.

Іншими словами, суперечка точиться не між «легко» і «складно», а між двома підходами. Перший — зберігати високий рівень відбору, особливо для відповідальних спеціальностей. Другий — враховувати військові умови й не перетворювати вступ на додатковий бар’єр для випускників, які кілька років навчалися в умовах тривог, переїздів, дистанційного навчання та відключень.

Історія питання

НМТ з’явився після початку повномасштабної війни як заміна традиційного ЗНО. Спочатку його сенс полягав у тому, щоб провести вступну кампанію безпечніше й простіше, коли звична система іспитів у різні дні стала важкоздійсненною.

Але за кілька років тимчасова модель стала складнішою. У 2024–2026 роках НМТ уже включає чотири предмети, а на 2027 рік уряд пропонує зберегти таку структуру. При цьому альтернативний законопроєкт частини депутатів пропонує зменшити кількість предметів до трьох і зробити математику обов’язковою не для всіх, а лише для тих напрямів, де вона потрібна для вступу.

Головне питання тепер — який баланс обере держава: посилення відбору чи адаптацію вступних іспитів до військових умов та освітніх втрат.