В Ефіопії знайшли найдавніші сліди кремації людей

Знахідка зроблена в Афарському рифті - одному з ключових регіонів для вивчення ранньої історії Homo sapiens. Тут міжнародна команда дослідників багато років вивчає стародавні стоянки, кам'яні знаряддя, кістки тварин і рештки людей середнього кам'яного віку. Робота опублікована в Proceedings of the National Academy of Sciences.

Важливо: поки що йдеться не про доведену кремацію в сучасному сенсі. Вчені знайшли людські кістки, які зазнали сильного нагрівання, і це може вказувати на навмисне спалення тіла. Але в останків є й інші сліди - зокрема укуси хижаків і ознаки швидкого поховання. Тому висновок залишається обережним.

Деталі

Дослідження пов'язане з районом Middle Awash в Ефіопії. Це частина Афарського рифту, де геологічні шари зберігають сліди життя протягом величезного проміжку часу. Новий матеріал належить до нижньої частини Halibee Member формації Dawaitoli. Одна з ділянок, Faro Daba, датована приблизно 100 000 років тому і містить багато викопних кісток і кам'яних знарядь середнього кам'яного віку.

Серед знахідок були останки кількох Homo sapiens. Частина людських кісток виявилася обпаленою за високої температури. Саме це і змусило дослідників поставити запитання: чи могли люди вже тоді використовувати вогонь не тільки в побуті, а й у поводженні з тілами померлих?

Однак картина складніша. На деяких кістках є сліди зубів хижаків. Інші ознаки говорять про раптове або швидке поховання в опадах. Це означає, що тіла могли потрапляти в землю різними шляхами: після смерті, після впливу тварин, після природних процесів або, можливо, після дій самих людей.

Археологи також знайшли тисячі кам'яних знарядь. Вони показують, що люди не жили тут постійно, а, ймовірно, поверталися на цю територію знову і знову на короткий час. Місце знаходилося на сезонно затоплюваній рівнині, пов'язаній зі стародавньою річкою Аваш.

Один із важливих висновків роботи - на життя людей у цьому районі сильніше впливали не глобальні кліматичні зрушення, а місцеві умови: вода, розливи річки, сезонні зміни ландшафту та доступність ресурсів. За словами дослідників, саме такі чинники визначали, коли люди приходили сюди і як використовували цю територію.

Особливо цінним робить знахідку те, що це відкрита стоянка, а не печера. Велика частина знань про ранніх людей часто ґрунтується на печерних відкладеннях, де предмети краще зберігаються, але така картина може бути неповною. В Афарському рифті артефакти та кістки збереглися в шарах майже без зсуву, тому вчені можуть точніше зрозуміти, як вони розташовувалися відносно один одного.

Чому це важливо

Якщо версія про кремацію підтвердиться, знахідка сильно відсуне назад історію складного поводження людей із померлими. Досі набагато пізніші кремації вважалися надійними прикладами такої практики. Наприклад, 2026 року окремо описували кремацію віком близько 9500 років у Малаві як найдавніший підтверджений приклад навмисної кремації в Африці.

Але нова знахідка з Ефіопії набагато старша. Вона відноситься до часу, коли Homo sapiens вже існували, виготовляли складні кам'яні знаряддя, переміщалися ландшафтом і пристосовувалися до сезонних змін середовища.

При цьому значення роботи не тільки в можливій кремації. Вона показує, як ранні люди жили у відкритому ландшафті: куди приходили, які ресурси використовували, які тварини мешкали поруч і як вода керувала життям цієї території.

Головний висновок варто формулювати обережно: кістки з Афарського рифту можуть бути найдавнішим слідом кремації людей, але для остаточного висновку потрібні додаткові дані та виключення інших сценаріїв нагріву і посмертних змін.

Бекграунд

Кремація - це не просто спалення тіла. В археології важливо зрозуміти, чи був вплив вогню випадковим, природним або навмисним. Кістки могли обгоріти в пожежі, потрапити в ділянку, що вже горіла, піддатися нагріванню після смерті або бути частиною спеціально організованого обряду.

Тому вчені звертають увагу не тільки на сам факт випалу, а й на температуру, положення кісток, стан шару, сліди на останках, наявність осередку, супутні предмети та загальний контекст знахідки.

Афарський рифт особливо важливий для таких досліджень. Це один із регіонів, де знаходять ключові свідчення еволюції людини та поведінки ранніх Homo sapiens. Проєкт Middle Awash вивчає ці місця з 1981 року і об'єднує геологію, палеонтологію та археологію, щоб відновити не окремий епізод, а цілу картину стародавнього середовища.

Джерело

Yonas Beyene et al., "Halibee member archaeology: Middle Stone Age environment, technology, and postmortem modifications", Proceedings of the National Academy of Sciences, 2026.

У дослідженні описано матеріали з Halibee Member формації Dawaitoli в Афарському рифті Ефіопії. Ділянка Faro Daba датована приблизно 100 000 років тому. Команда вивчила людські рештки, кістки тварин, кам'яні знаряддя і сліди посмертних змін, включно з високотемпературним впливом на окремі людські кістки, укусами хижаків і ознаками швидкого поховання.