Україна стала надзвичайно цікавою для США: чого очікувати від саміту НАТО

На це звертають увагу експерти американського аналітичного центру Brookings Institution.

Після торішнього саміту НАТО президент США «не тільки ставив під сумнів готовність своєї країни захищати територію держав НАТО, але навіть погрожував застосуванням сили проти однієї з них у зв’язку з Гренландією», – заявив у вівторок на брифінгу аналітик Brookings Institution Філіп Гордон, повідомляє РАР.

За його словами, найбільші сумніви викликає готовність президента США захищати Європу в разі нападу.

Навіть якщо всі інші елементи функціонування Альянсу працюють належним чином і європейські країни витрачають на оборону стільки, скільки хотів би президент Трамп, без цього основоположного елементу НАТО стикається з фундаментальною проблемою, – підкреслив він.

Трамп неодноразово заявляв, що зобов’язання за статтею 5 Вашингтонського договору, які передбачають колективну оборону союзника, що зазнав нападу, мають умовний характер, незважаючи на те, що це гарантовано документом.

Він нагадав, що Трамп різко критикував європейські країни за відмову брати участь у війні США та Ізраїлю проти Ірану.

Він назвав їх боягузами, заявив, що без Сполучених Штатів НАТО є «паперовим тигром». Також він офіційно закликав переглянути функціонування Альянсу. Все це викликає питання щодо майбутнього НАТО, – додав експерт.

Він підкреслив, що до цього додається питання присутності американських військ у Європі: адміністрація США вже розпочала або оголосила про виведення частини контингенту.

Експертка Brookings Institution Констанц Штельценмюллер звернула увагу на той факт, що саміт НАТО відбудеться на тлі посилення тиску України на Росію на полі бою, перенесення Росією війни на територію Європи, зокрема за допомогою диверсій та проникнення безпілотників, а також збереження максималістських вимог з боку російського президента Володимира Путіна.

За її оцінкою, Україна стала випробувальним полігоном для американської оборонної промисловості та місцем набуття бойового досвіду збройними силами США.

Через це Україна раптово стала надзвичайно цікавою для Сполучених Штатів, – сказала вона.

Експертка також зазначила, що з європейської точки зору багато хто говорить про «занепад НАТО».

Ми спостерігаємо одразу три паралельні явища. Європа бачить Америку, яка водночас готова до співпраці, залишається неоднозначною і часом поводиться вороже. Мова йде не про три різні Америки, а про три одночасно існуючі прояви американської політики. Усі ці елементи є реальними, і саме до такої складної ситуації Європі необхідно дуже швидко пристосуватися, – підкреслила вона.

За її словами, Європа вже враховує у своїх розрахунках можливість скорочення американської військової присутності на континенті.

На думку ж Гордона, «помилково вважати, що адміністрація США розглядає Європу крізь призму того, хто здатний зробити найбільший внесок у колективну безпеку перед обличчям Росії».

За його словами, Трамп скоріше задається питанням: «Хто здатний допомогти Сполученим Штатам позбутися частини зобов’язань, оскільки ми більше не хочемо нести такі витрати на оборону Європи, і хто є нашим близьким за цивілізаційними цінностями союзником».

Тому якщо нинішня адміністрація прихильно ставиться, наприклад, до Польщі, то це пов’язано не стільки з тим, що Польща багато витрачає на оборону або займає жорстку позицію щодо Росії, скільки з симпатією до певного політичного керівництва. Гадаю, саме так нинішня адміністрація дивиться на Європу, – заявив експерт.

Аналітик Brookings Institution Майкл О’Хенлон зазначив, що «на нинішньому етапі неможливо вважати достовірним припущення, що Європа самостійно – чи то в рамках ЄС, чи то європейської частини НАТО – зможе захистити східний фланг Альянсу, оскільки він включає країни Балтії, які є вкрай вразливими перед можливою агресією».

Він підкреслив, що «Польща має ключове значення для всієї оборонної стратегії Альянсу, однак жодна країна не здатна впоратися з цим завданням самотужки».

Навіть за участю США НАТО, ймовірно, не змогло б буквально захистити країни Балтії в разі російського нападу. Швидше за все, довелося б проводити контрнаступ уже після початку агресії, – заявив аналітик.

За його словами, цю проблему не зможе вирішити ані Європа загалом, ані навіть весь Альянс. Необхідне поєднання кількох факторів: збільшення оборонних видатків приблизно до 3,5 % ВВП, розвиток сил, здатних діяти за межами власної території, а також – принаймні на перехідний період – збереження участі США та надійного потенціалу стримування завдяки можливості ескалації або застосування власних асиметричних дій.

Він також зазначив, що «рішення прийняти країни Балтії до НАТО, хоча в багатьох відношеннях було правильним і благородним, але з військової точки зору створило фланг, який надзвичайно важко обороняти».

Стельценмюллер підкреслила, що «величезний внесок Польщі, її витрати на оборону та військові можливості добре помітні й високо цінуються в США».

Я також вважаю, що поляків сприймають як надзвичайно рішучих захисників України. Звісно, нинішня політична суперечка між Польщею та Україною певною мірою послабила цей образ, — сказала німецька експертка, маючи на увазі суперечку навколо присвоєння президентом України Володимиром Зеленським одній із військових частин назви «імені Героїв УПА».

О’Хенлон висловив побоювання щодо підготовки до саміту НАТО.

Зараз я не можу оцінити, в якому напрямку розвивається ситуація. Можливо, війна з Іраном ускладнила підготовку до саміту. Але у мене складається враження, що ніхто до кінця не розуміє, яка взагалі мета цієї зустрічі, а це небезпечно, – підкреслив експерт Brookings Institution.