Учені з'ясували, чому пісні з юності залишаються в пам'яті назавжди

Такого висновку дійшла міжнародна команда дослідників під керівництвом Університету Ювяскюля (Фінляндія). Результати опубліковані в журналі Memory, а в опитуванні взяли участь майже 2000 осіб із 84 країн.

Вчені виявили яскраво виражений феномен, званий "пік спогадів" - емоційна прив'язка до музики досягає максимуму приблизно в 17 років. Саме композиції цього періоду найчастіше залишаються по-справжньому важливими і викликають сильні емоції навіть через багато років.

За словами автора дослідження, нейромusicолога Ібалли Бурунат, у підлітковому віці мозок особливо сприйнятливий. Він переживає бурхливий етап розвитку, формуються особистість і система цінностей. Тому музика, пов'язана з першими сильними емоціями, дружбою, коханням і досвідом дорослішання, "вкарбовується" особливо глибоко.

Вчені помітили цікаву відмінність: у чоловіків пік музичних спогадів настає приблизно в 16 років, у жінок - близько 19. Дослідники припускають, що чоловіки раніше формують музичну ідентичність - найчастіше через підліткову незалежність і прагнення до бунту. Жінки ж сильніше пов'язують музику зі стосунками та емоційними подіями, і процес розтягується на довший період.

Дослідження показало, що для чоловіків композиції юності залишаються ключовими на все життя - немов "якір" спогадів. У жінок же музичні вподобання частіше змінюються й оновлюються, особливо після 45 років, відображаючи нові життєві етапи та досвід.

Вчені також описали феномен "каскадного піку спогадів": молоді люди часто емоційно прив'язуються до музики, що вийшла за 20-30 років до їхнього народження. Це пояснюється впливом батьків, сімейних традицій і культурних символів - від класичного року до хітів 80-х.

"Музика діє як запах: вона миттєво переносить нас у минуле, оминаючи логічне мислення, і повертає не тільки емоції, а й цілі епізоди життя", - зазначає Бурунат.