Учені знайшли "оптимальний поріг" спортивного навантаження

Регулярні заняття різними видами фізичної активності можуть бути ефективнішими для продовження життя, ніж "більше того ж самого", йдеться в дослідженні, опублікованому в BMJ Medicine. Автори дійшли висновку: різноманітність пов'язана з нижчим ризиком смерті незалежно від загального обсягу навантаження, хоча сам по собі активний спосіб життя, як і раніше, важливий.

Робота ґрунтується на даних двох найбільших довгострокових когорт США з повторними оцінками активності впродовж понад 30 років: Nurses' Health Study (121 700 жінок) і Health Professionals Follow-Up Study (51 529 чоловіків). Учасники регулярно заповнювали анкети про здоров'я і звички, а також повідомляли, скільки часу на тиждень приділяють різним видам активності - від ходьби і бігу до плавання, тенісу і силових вправ.

Щоб порівнювати "навантаження" різних занять, дослідники використовували показник MET (метаболічний еквівалент): час активності (години на тиждень) множили на її MET-значення. До аналізу загальної активності увійшли понад 111 тис. осіб, а різноманітність оцінювали за тим, скільки різних видів занять людина практикує (максимум - двозначне число активностей залежно від когорти).

Що показали результати

За період спостереження померли 38 847 учасників; частина смертей припала на серцево-судинні причини, рак і хвороби дихальної системи. При цьому майже всі окремі види дозвіллєвої активності (виняток - плавання) були пов'язані зі зниженням ризику смерті від будь-яких причин.

Але ключовий висновок - зв'язок виявився нелінійним. Зі зростанням сумарної активності ризик смерті знижувався, проте після досягнення приблизно 20 MET-годин на тиждень ефект "вирівнювався", що вказує на можливий оптимальний поріг: додавати навантаження понад нього корисно не завжди.

Окремо дослідники порівняли людей із різним "набором" занять. Після поправки на загальний обсяг активності ті, хто практикував найширший спектр вправ, мали приблизно на 19% нижчий ризик смерті порівняно з тими, в кого активність була одноманітною. Також спостерігалося зниження ризиків за причинами смерті (серцево-судинні, онкологічні, респіраторні та інші) - діапазон ефектів був ширшим, ніж для загальної смертності.

Обмеження

Автори підкреслюють, що це спостережне дослідження, тому воно не доводить причинно-наслідкового зв'язку. Крім того, дані про активність були самозвітами, а вибірка здебільшого складалася з білих учасників, що може обмежувати переносимість висновків на інші групи.