Учені з Японії нарешті пояснили, чому коти майже завжди приземляються на лапи

Японські вчені розкрили механізм, завдяки якому коти майже завжди приземляються на лапи під час падіння. Дослідження показало, що ключову роль відіграє особлива будова хребта: грудний відділ у цих тварин значно гнучкіший за поперековий, що дає змогу тілу швидко розвертатися в повітрі.
Здатність котів перевертатися в повітрі та приземлятися на лапи давно дивує людей і вважається одним із найвідоміших феноменів у світі тварин. Тепер дослідники з Університету Ямагучі в Японії з'ясували, як саме працює цей механізм.
Результати роботи опубліковані в науковому журналі The Anatomical Record.
Щоб зрозуміти, чому коти майже завжди приземляються на лапи, вчені вивчили будову їхнього хребта. Вони проаналізували хребти п'яти котів і окремо протестували грудний і поперековий відділи на гнучкість і стійкість до скручування.
Виявилося, що хребет кота має неоднакову рухливість. Грудний відділ значно гнучкіший і здатний вільно скручуватися приблизно на 50 градусів практично без зусиль. Поперековий відділ, навпаки, більш жорсткий і виконує стабілізуючу функцію.
Крім анатомічних досліджень, учені використовували високошвидкісні камери. Вони зняли падіння двох здорових котів на м'яку поверхню, розмістивши спеціальні маркери на плечах і стегнах тварин. Це дало змогу точно відстежувати рух тіла в повітрі.
Аналіз показав, що під час падіння кіт спочатку повертає голову і передню частину тіла. Це можливо завдяки гнучкості грудного відділу хребта. Після цього задня частина тіла розгортається слідом за передньою.
Жорсткий поперековий відділ хребта при цьому діє як стабілізатор і допомагає контролювати рух. У результаті тіло кішки розгортається поетапно - спочатку передня частина, потім задня - що й дає змогу тварині змінити положення в повітрі та приземлитися на лапи.
За словами авторів дослідження, ці результати можуть бути корисні не тільки для вивчення поведінки тварин. Вони допоможуть поліпшити біомеханічні моделі руху, можуть застосовуватися у ветеринарії під час лікування травм хребта і навіть використовуватися при створенні більш маневрених роботів.

- Як люди за тисячі років змінили собак
- Скільки потрібно щодня гуляти з собакою: вчені визначили тривалість прогулянок для здоров’я та щастя улюбленця
- Як захистити улюбленця від спеки: перші ознаки перегріву, які не можна ігнорувати
- Під Києвом загорівся притулок для тварин: загинули собаки, згоріли вольєри та кухня
- У Лос-Анджелесі виявили новий вид жаби льодовикового періоду
- Вчені з’ясували, як таргани впізнають «своїх»
Мар'я Гриневич, проєктна менеджерка, журналістка, співавторка Путівника Священні гори Подніпров'я, Курсу лекцій: Культова топографія Середньої Наддніпрянщини.














