Учені підтвердили зв'язок між курінням і гіпертонією

Нове дослідження Університету Манітоби (Канада) проливає світло на цей зв'язок - і робить його значно очевиднішим.

Міжнародна група дослідників під керівництвом професора Сетора Кунунцора (Setor Kunutsor), епідеміолога і фахівця з кардіології, виявила пряму залежність між тютюновим димом і ризиком розвитку гіпертонії. Робота опублікована в журналі Journal of Human Hypertension.

У дослідженні брали участь понад 3 300 дорослих без раніше діагностованого високого тиску. Середній вік учасників становив 49 років. Вчені спостерігали за ними протягом семи років, відстежуючи, чи розвивається у них гіпертонія.

Ключова особливість - подвійний метод оцінки тютюнового навантаження:

1. Самозвіт учасників (ніколи не курив, колишній курець, рідко курить, завзятий курець).

2. Аналіз сечі на котинін - хімічну речовину, що утворюється в організмі при впливі нікотину. Це надійний біомаркер реального рівня куріння, зокрема пасивного.

Що показали результати

До 7-го року спостереження у понад 800 осіб розвинулася гіпертонія. Аналіз показав: і ті, що рідко курять, і активні курці - незалежно від методу вимірювання - мають підвищений ризик високого тиску порівняно з тими, хто не палить.

Цікаво, що самозвіти часто занижували тютюнове навантаження. У багатьох учасників рівень котиніну вказував на куріння, незважаючи на те, що вони називали себе "колишніми" або навіть тими, хто "ніколи не курив". Це свідчить про те, що реальний зв'язок між курінням і гіпертонією може бути сильнішим, ніж передбачалося раніше.

За словами дослідників, регулярний аналіз сечі на котинін може стати цінним інструментом у діагностиці та профілактиці серцево-судинних захворювань. Він допомагає виявляти і фактичних курців, і жертв пасивного куріння, у яких також зростає ризик гіпертонії.

Однак команда Кунунцора підкреслює: одних тільки аналізів недостатньо. Так, у більш ніж половини учасників з рівнем котиніну, відповідним активному курінню, в анкетах значився статус "колишнього курця". Це підкреслює необхідність особистої розмови з лікарем і докладного аналізу історії куріння кожного пацієнта.

Вчені також наголошують на потенціалі нових технологій, наприклад натільних сенсорів, які можуть безперервно відстежувати рівень впливу тютюну. Такі рішення допоможуть точніше оцінювати ризик і поліпшити профілактику гіпертонії та інших захворювань серця.