У Шотландії знайшли стародавній "зубний міст" із золота

Щелепу було знайдено під час розкопок у Східній церкві парафії Святого Миколая в Абердині. У 2006 році там виявили останки близько 900 осіб і велику кількість розрізнених кісток. Пізніше дослідники заново вивчали ці матеріали в рамках проєкту про здоров'я населення Шотландії в різні історичні періоди.

Деталі

На одній із нижніх щелеп вони помітили золоту лігатуру - тонкий дріт, закріплений навколо різців. Вона з'єднувала правий бічний і лівий центральний нижні різці та могла формувати своєрідний міст для відсутнього правого центрального різця. Також вона могла стабілізувати рухливий зуб.

Радіовуглецеве датування показало, що чоловік жив приблизно між 1460 і 1670 роками. За скелетними ознаками і зносом зубів дослідники визначили, що це був чоловік середнього віку.

Склад дроту вивчили за допомогою скануючої електронної мікроскопії та рентгенівської спектроскопії. Виявилося, що він був зроблений із золотого сплаву приблизно 20 карат. Сліди на зубах вказують, що конструкція перебувала в роті значний час до смерті чоловіка, а не була встановлена тільки для поховання.

Чому це важливо

Знахідка показує, що спроби відновлювати зуби існували задовго до появи сучасної стоматології як професії. У Шотландії це поки що найбільш ранній відомий приклад подібної відновлювальної практики.

Золота конструкція також свідчить про соціальний статус людини. В Абердині того часу працювали майстри-золотих справ, які могли виготовити простий золотий дріт і закріпити його на зубах. Але така процедура явно вимагала доступу до дорогого матеріалу і ремісничих навичок, тому, ймовірно, була доступна не всім.

Дослідники зазначають, що причина могла бути не лише практичною. Така лігатура могла допомагати зберігати жувальну функцію, але зовнішній вигляд теж мав значення: у пізньому Середньовіччі та ранньому Новому часі посмішка, здоров'я і фізична зовнішність могли впливати на сприйняття людини в суспільстві.

Бекграунд

До XIX століття стоматологія ще не була окремою професією в сучасному сенсі. Зубами часто займалися цирульники або фахівці, яких називали dentatores. При цьому спроби лікувати, стабілізувати або замінювати зуби відомі в різних культурах задовго до Нового часу.

Золоті та срібні лігатури знаходили в давніших археологічних контекстах, наприклад у Єгипті, але частина таких конструкцій могла встановлюватися вже після смерті. У випадку зі знахідкою з Абердина сліди на зубах важливі саме тому, що вказують на прижиттєве використання.

Джерело

Дослідження Jenna M. Dittmar і співавторів Restorative dentistry in Early Modern Scotland: archaeological evidence of the use of a gold ligature опубліковано в British Dental Journal. Автори описали нижню щелепу чоловіка з Абердіна із золотою лігатурою, яка могла виконувати функцію зубного моста або стабілізатора зуба.